Інформації про наших мужніх чоловіків, які поповнили лави Збройних сил України та відважно громлять ворогів у зоні бойових дій, тепер багато. Але люди зовсім мало знають про не менш хоробрих жінок-військовослужбовців, які у грізні для Вітчизни часи теж взяли до тендітних рук зброю, щоби захистити рідний край від окупанта.

Сьогодні хочемо познайомити вас із 22-річною Людмилою Садиговою із селища Заводське. У 2014 році, коли війна на східних теренах нашої країни палала несамовитим полум’ям, ця безстрашна дівчина повідомила своїм батькам, що прийняла рішення піти до війська.

Людмила закінчила юридичний факультет Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича, її чекала кар’єра юриста. Втім, армія виявилася для неї ближче до душі. Схвильовані батьки, звісно ж, були не у захваті від такого повороту подій, проте врешті-решт змирилися з вибором дочки.
Військову підготовку Людмила Садигова проходила у навчальному центрі Державної прикордонної служби, що у місті Оршанець Черкаської області. У вересні 2014 року прийняла військову присягу на вірність Україні. Їй тоді ще не було відомо, куди отримає скерування для подальшої служби. Була готовою служити там, де командування вважатиме за потрібне. Людмилу направили до пункту перетину кордону, що у Раві – Руській. Звикала, тренувалася, вчилася нелегкому ремеслу прикордонника. Траплялися різні ситуації, але жодного разу не каялася, що обрала саме цю справу.
На кордоні Людмила зустріла своє кохання – львів’янина Михайла, який служить там дільничним інспектором. Незабаром молодята стануть на рушничок щастя. І буде в них військова сім’я на многая і благая літа.
До речі, батько Людмили теж військовий. Руслан Садигов – начальник відділу забезпечення Чортківського військкомату, майор. Чоловік доволі енергійний, сміливий та вольовий. Очевидно дочка, як то кажуть, вся в батька.
Успіхів тобі, Людмило!

Джерело: zolotapektoral.te.ua