В Україні з 1 січня вступають у дію європейські вимоги щодо сортування сміття.

Згідно зі змінами, які вступають у силу з 2018 року, органам місцевого самоврядування заборонено захоронення неперероблених побутових відходів на полігонах, відтак міста і села мають забезпечити сортування сміття за видами для переробки та утилізації, повідомляється у ЗМІ.

За словами старшого аналітика Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» Андрія Андрусевича, запровадити сортування сміття по всій країні одночасно буде складно:

«Такі функції будуть покладені на органи місцевого самоврядування. Чи вони готові до цього? Навряд чи. Чи є потужності з утилізації відсортованого сміття? Дуже обмежені (скло, пластик, папір). Мешканці ж повинні будуть сортувати, але на практиці без зміни структури тарифу на вивіз ТПВ та підняття тарифів на несортоване сміття це працювати не буде, бо не буде стимулів», – каже експерт.

За різними даними, в Україні 4-7% території завалено сміттям. Тільки офіційні полігони «сховали» приблизно 43 тисячі квадратних кілометрів сміття, до якого кожен українець додає, як мінімум, ще 1 кілограм несортованих відходів, близько 40% з яких, за словами екологів, могли би бути перероблені.  У Європі ж, як відомо, проблема зі сміттям вирішена уже давно.

Німеччина –  одна з європейських країн, яка дуже відповідально ставиться до роздільного сортування та переробки сміття. Тут з 1994 року діє Закон про переробку відходів, який є центральним федеральним законом німецького законодавства у цій сфері. У 2012 році закон був переглянутий, останні зміни прийняті у липні цього року. Мета документу –  сприяти розвитку економіки переробки для захисту природних ресурсів та забезпечення захисту людей і навколишнього середовища у виробництві та управлінні відходами, зокрема, для сприяння утилізації та іншої переробки відходів.

В Україні відходи дуже дешеві. А ще багато важить людська свідомість. Треба менше використовувати пластикових пляшок, пакетів, є багато різних порад, як уникати цієї купи пластику та поліетилену. В Україні на одного жителя припадає на рік 200 кг відходів, у Німеччині – 600 кг.

За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, у 2016 році  роздільно збирали сміття 575 населених пунктів, на території країни зараз працюють  22 сміттєсортувальні лінії, 1 сміттєспалювальний завод і 3 сміттєспалювальні установки. Зараз, на «сміттєсторувальній хвилі» піднімається ще одна важлива тема, яка може помножити більшість екологічних нововведень на нуль: депутати збираються розглянути законопроект, що пропонує запровадити  «зелений тариф» на виробництво енергії з побутових відходів. З одного боку – критичне становище зі сміттям і ніби, бажання рухатися в напрямку вирішенні проблеми, з іншого –  стурбованість екологів, у тому числі європейських, оскільки  отримання енергії з твердих побутових відходів, згідно з директивами Європейського Союзу,  – не підлягає заохоченню.

Попри те, що вимога щодо сортування сміття з 1 січня зараз є більше декларативною, ніж насправді дієвою, експерти й екологи радять українцям не чекати, поки чиновники розроблять усі необхідні постанови, інструкції та запровадять чіткий механізм поводження з відходами, а самим потрохи звикати до «чистоти по-європейськи» і починати сортувати сміття вдома, здавати у пункти прийому пластик, скло, папір та більш розумно ставитись до упаковок і пакетів, не змушуючи дім потопати у всюдисущому поліетилені,  - пише, зокрема, Анна Семенюк, Ужгородський прес-клуб у рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програми Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

cv03-

cv02