Із 1 гектара Микола Голобородько збирає майже 2 тонни земляних горішків, тобто арахісу. Закупівельна ціна – 30 грн/кг, відтак за сезон фермер заробляє від 45 до 60 тис. гривень.

Про це пише «Інфополе».

Нещодавно аграрій заходився вирощувати арахіс – культуру досить примхливу для наших кліматичних умов. Проте справа пішла настільки успішно, що він відмовився від вирощування картоплі й розпочав на цих площах вирощувати арахіс.

Восени Микола Голобородько готує площу під майбутній урожай: оре та вносить органічні добрива. Теплолюбива культура добре росте й плодоносить на пухких, зволожених ґрунтах.

Ще не так давно про земляні горішки Микола майже нічого не знав. Чув, що доправляють в Україну з Ірану, з Індії чи Китаю. От і все. А щоб вирощували в Україні? Про таке навіть подумати не міг. А тепер он і вирощує, і торгує, і консультує.

– Повірте, це дуже вигідна культура. Собівартість земляних горішків приблизно 15-16 гривень за кілограм, а продаю майже вдвічі дорожче. Арахіс із родини бобових. Тож він не тільки поповнює сімейний бюджет, а й щедро збагачує ґрунти азотними сполуками. Я починав із невеличкої ділянки – 10 квадратних метрів. Вирішив поекспериментувати: хотів перевірити, чи наші кліматичні умови будуть сприятливими для примхливого екзота. Арахіс найкраще росте при температурі повітря 25-27 градусів. Коли ртутний стовпчик опускається до позначки +15, ріст сповільнюється і майже припиняється. Земляні горішки дуже бояться приморозків. Тож щовесни площу накриваю плівкою чи агроволокном, – пояснює Микола Голобородько.

Микола висіває насіння лише в добре прогрітий ґрунт – температура землі має бути не менше як 15 градусів за Цельсієм. Для цього робить канавки завглибшки до 6 см. Відстань між насінинами 15-20 см, а в міжряддях до 70 см.

– Однієї весни поспішив: не дочекався оптимальної температури. Думав, арахіс швидше проросте й дозріє, але... Так, сходи з’явилися, і досить дружно. Щоправда, на більше в них не вистачило сил. Відтак загинули. Прикро й боляче було дивитися на поле. Відтоді не ризикую. Тепер зазвичай висіваю арахіс у травні – в першій чи другій декаді. Землю обов’язково рихлю – декілька разів протягом періоду вегетації, і підгортаю. Навіщо? Це підвищує врожайність майже на 70%. А в посушливі роки ще й поливаю цю культуру, – говорить аграрій.

Урожай збирає до перших приморозків. Баритися не можна, бо насіння втратить майже весь потенціал росту. Іншими словами, буде непридатним ні для вживання, ні для розмноження. Горішки викопують разом із кущем, струшують землю та на десять днів залишають у полі під сонцем. Якщо ж погода несприятлива, просушують під дахом. Лише тоді

відокремлюють.

Українське яблуко дорожчає – огляд ринку

1002 (Copy)

Станом на 10 січня 2019 року динаміка зростання цін на українському ринку яблук помітна. Але вона залишається недостатньою, щоб бути рентабельною всім виробникам. Проте, як і говорилося раніше: ті, хто зберіг яблуко до нинішнього моменту, зможуть успішно його продати й заробити, повідомляє «FreshBot».

Надія на те, що ціни «поповзуть» угору після Нового року, залишаються. Але станеться це не дуже швидко, адже торгівля жвава почнеться тільки з другої половини січня.

– Картина з цінами на яблуко до нового року не вселяла впевненості виробникам, так як вищого сорту, здатного бути експортованими, не так багато, а стандартне яблуко продавалося за цінами нижче подається рівня, від 5 до 7,5 грн/кг, а в супермаркетах від 8 до 11 грн/кг, – ідеться в повідомленні.

За інформацією «FreshBot», прогнози щодо рекордної врожайності і перевиробництва яблук були явно завищені. Відтак Україна встановила максимальний антирекорд для себе – багато яблук було неприбранао, а ціни – надто низькі.

Ті виробники, які все ж зібрали весь урожай, дотримуючись усіх вимог, подбали про якість фрутків ще з дерева, повинні вийти в цьому сезоні на прибуток. Насправді запаси яблук у сховищах українських виробників не такі великі, а яблуко, як і раніше, є найдешевшим вітаміном на прилавках супермаркетів.

Експорт, інтерес до якого підвищується щорічно, показує значну позитивну динаміку в Україні. Однак про успіхи говорити рано, тому що разові поставки від українських садівників – це не те, що приносить прибуток. А чи стануть ці напрацювання системними, ми побачимо лише в наступному сезоні.

Фото з відкритих джерел