Залізничний вокзал без колії: історія будівництва на Тернопільщині, яке не втілити в життя
Це лікарня, де сьогодні отримують медичну допомогу мешканці Великодедеркальської громади. Небагато з них знають, що насправді в цієї будівлі цікава історія, розповідає Іван Данилюк, який майже 24 роки був тутешнім сільським головою.
Свого часу будинок зводили, як приміщення залізничного вокзалу, але йому ніколи не судилося зустрічати пасажирів.
Побудувати колію до залізничної станції намагались кілька разів, але завершити задумане так і не змогли. І сьогодні про те, що у Великих Дедеркалах мав бути залізничний вокзал нагадує тільки давня плитка, декілька вікон та камін.- Початок цього будівництва припадає на кінець 19-го початок 20-го століття. Планувалась вона для використання, як будівля вокзалу. Є дві версії: ця колія мала з’єднати Кременець і Лепесівку, друга версія, що Ланівці, але сама будівля мала використовуватись, як залізничний вокзал. Втіленням цих задумів завадила Перша світова війна, потім революція, потім польська влада і тут, коли була Польща 20-х-39-х років тут розташовувалась застава після війни, машинно-тракторна станція, а з початку 50-х років вся ця територія і вся ця будівля до сьогоднішнього часу використовується як лікарня, — розповідає, радник Великодедеркальського селищного голови.
- Дві спроби були вже в теперішній час, в кінці 70 років за радянської влади, друга спроба за нашої, української влади 2004-2005 рік. Тоді вже дійсно починалися і земляні роботи, вже були мости збудовані зі сторони Лепесівки, але знову з невідомих причин це будівництво було припинено, — наголошує Іван Данилюк, радник Великодедеркальського селищного голови.Сьогодні найближча залізнична станція в селі Лепесівка, відстань до якої 12 кілометрів. Іван Федорович вважає, якби колію збудували і станція працювала, громада привабила б інвесторів і села б економічно розвивалися.