4 травня в межах культурного мистецького фестивалю «Ї» Андрій Любка розповів про «Любов і ненависть балканської літератури».

Андрій розповів, що колись в дитинстві мріяв бути футболістом. Хлопець ходив на тренування. Взимку тренувались в залі, а у літню пору на стадіоні.

- Я, аби тренер помітив мене, перед ним почав вибивати м’яч. Вийшло справді багато разів, і він цього не помітив. Він стояв з охоронцем і вони говорили про те, що розпочалося бомбардування Югославії. Я нічого не знав про Югославію, в мене була образа, мов ця країна перешкодила мені стати футболістом, - розповідає письменник. - Я почав цікавитися історію Балкан. У віці 11 років знав, де вона знаходиться, що там війна, що там йдуть бомбардування.

Ця цікавість залишалась допоки вже в зрілому віці, по закінченню університету, Андрію випала нагода вступити в Варшавський Виш і закінчити балканістику.

- Я фахівець балканського регіону. Перекладаю із Югославських мов. Це великий плюс, - ділиться чоловік. - Після розпаду Югославії кожен народ проголосив свою мову. Я можу сказати, що знаю: сербську, хорватську, боснійську, чорногорську і сербохорватську. Завдяки цьому розпаду я став поліглотом.

Фото: Мистецький фестиваль «Ї»