Народна майстриня з Тернополя, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, вчитель-методист Галина Дудар з великою любов’ю творить витинанки. Каже, що до цього мистецтва прийшла завдяки… геометрії. Аби пояснити учням, що таке симетрія, взяла аркуш паперу, ножиці й зробила першу  витинанку. А ще вона – авторка неповторних ляльок-мотанок.

Переважна більшість робіт народного майстра – сюжетні монохромні витинанки зі складеного вдвоє паперу, тобто, мають вісь симетрії. Кожна її робота – неповторна і  дивовижна.

Пані Галина майстерно витинає сюжетні композиції на релігійні мотиви, зображення квітів, птахів… Її терпіння, багата уява, художній хист, дивовижна енергетика та вправні руки здатні творити справжні шедеври, пише svoboda.te.ua.

У її доробку найбільше витинанок із зображенням дерева життя. Іноді воно проростає з яблука, часом його корені фантастично переплетені і через це переплетення проглядається віще око. А у вітах обов’язково оселяються птахи: зозулі, ластівки, голуби, павичі, жайворонки – символи українського народу.

Галина Дудар народилася у Копичинцях, зростала  у Бережанах, навчалася, працює й живе у Тернополі. Удвох із чоловіком виховали трьох дітей, мають онуків.

Пані Галина, скільки себе пам’ятає, шиє, вишиває, в’яже гачком, спицями, робить макраме. Усім членам сім’ї, рідним, друзям завжди дарувала свої вироби.

Її витинанки відображають історичні події, міфи давньої України, зміст пісень. Сюжети створює за творами Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка.

– Паперові витинанки як прикраси з’явилися в Україні у XІX столітті, – розповідає Галина Дудар. – Дослідники пов’язують це із переходом від курної хати до світлиці. Адже саме тоді селяни почали білити оселі, оздоблювати їх декоративним розписом і паперовим мереживом.

Цікавими у наших предків були і фіранки-витинанки з нескладним орнаментом, у якому переважали дубове листя, кружальця, зірочки, калина та ін. Популярними були і зображення птахів. Вони символізували душі. Їх вважали посередниками між Богом і людьми.

Витинанки розвішували на стінах, вікнах, над дверима, на поличках. Побутувала думка, що мереживо витинанки, як сито, відсіює злу енергетику, тож у хату потрапляло тільки добро.

Галина Дудар каже, що орнаменти витинанок ніколи не повторює. Намагається обирати веселі сюжети, щоб покращували настрій.

Ще одне захоплення пані Галини – ляльки-мотанки. Їх у неї – велика колекція. Секрети виготовлення ляльки-мотанки, як і витинанки, Галина Дудар пізнавала з книг та Інтернету.

Кожна лялька-мотанка має ім’я: Весна, Квітка, Україночка, Василина тощо. За стародавніми канонами, потрібно використовувати лише натуральні тканини. Робить пані Галина ляльок також із джгутової чи лляної мотузки.

Галина Дудар – учасниця всеукраїнських конкурсів, обласних та міжнародних виставок майстрів  декоративно-прикладного мистецтва.

Галина ВАНДЗЕЛЯК