Яскраві мальви, красиві місця Тернопільщини та багато квітів – такі малюнки можна побачити на глиняній хаті у селі Босири на Чортківщині. Бабусину хату, якій понад 100 років, розмалювала лемкиня Людмила Гургач. Це було її давньою мрією, яку кілька років тому вдалося втілити у життя. 

Я приїхала на батьківщину свого чоловіка, побачила хату його бабусі і одразу з’явилось бажання якось оживити цю будівлю. Я потроху розпочала над нею роботу, бо такі хати потребують догляду. Так, ще у 2014 році почала підбілювати хату, а у 2018 – розмальовувати, адже тоді з’явилося більше вільного часу. Згодом почалася пандемія ковіду, виходити з дому особливо не можна було, от я й почала втілювати свою мрію у життя, – розповіла Терену Людмила Гургач. 

Розмалювати давню хату було мрією Людмили Гургач

Зобразила мальви, обереги, туристичні місця

Людмила Гургач за професією лікарка, художня творчість – її захоплення. Раніше вже пробувала розмалювати стіни у себе вдома у Чорткові. На те, щоб розмалювати всі 4 стіни бабусиної хати, жінка витратила орієнтовно 2 роки. 

Малювати можна лише тоді, коли немає сильної спеки, інакше все відлущується і робота немає сенсу. Тож у перший рік я розмалювала три стіни, у наступний – ще одну і ще через рік також розмалювала літню кухню. Звісно, потрібно час від часу підмальовувати, бо воно все тьмяніє, і це найкраще робити навесні або восени, – каже пані Людмила. 

Розмальовані стіни у пані Людмили у Чорткові 

Найбільше на стінах можна побачити малюнків мальв, бо це символ продовження роду, каже жінка. 

На літній кухні в мене ще є намальовані трипільські знаки, а саме обереги родини, хати, маєтку. А на задній стіні хати зображено краєвиди Тернопілля, бо ми з чоловіком любимо подорожувати. Також там є й Бакота з сусідньої Хмельниччини, де ми побували. На прохання чоловіка зобразила завод, на якому він працює, – розповідає жінка. 

На стінах найбільше можна побачити малюнків мальв 

Хату обставила у давньому стилі 

Малюнки пані Людмила спершу наносила спеціальними фарбами для вапна, але вони швидко відлущуються, тож почала малювати фарбами на водній основі. 

Шукаю фарби, які будуть стійкими до різних погодних умов та не будуть так швидко вигорати від сонця. Наносити їх теж треба акуратно, бо якщо багато фарби, то вона одразу відпадає від стіни, – каже жінка. 

Хату жінка обставила у давньому стилі 

У розмальовану хатинку вона навідується час від часу, щоб підмалювати та просто помилуватись. Всередині хата обставлена у стародавньому стилі: старі меблі, образи, вишиті рушники. Людмила Гургач намагалась таким чином відтворити український стиль, який був у 1930-1940 роках на наших теренах. 

Є старі ліжка, бамбетель, піч, скриня, лава. Є дві кімнати: тепла та холодна, бо дві кімнати в старій хаті ніколи  не опалювались. Є фотографії прадідуся та його родини. Я нічого не забирала з цієї хати, щоб усе максимально залишилось так, як було у ті роки, – розповідає Людмила Гургач. 

У планах Людмили Гургач ще намалювати родинну карту по лінії чоловікового дідуся, щоб відтворити увесь родовід. А бабусину хату перетворити у музей, щоб привернути увагу людей до села Босири, в якому залишилося трохи більше 50 жителів, та зробити його туристичним місцем. 

Фото з особистого архіву Людмили Гургач