В Україні потрібно провести дослідження і створити Атлас сільських територій, що дозволить на державному рівні розуміти, куди спрямовувати основні зусилля.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева під час прес-конференції «Чи готовий бізнес до соціальних проектів?».

За її словами, під час останнього візиту до Німеччини вона поспілкувалася на тему розвитку сільських територій з представниками Федерального міністерства продовольства та сільського господарства (нім. Bundesministerium f?r Ern?hrung und Landwirtschaft, BMEL).

«Чудовим прикладом є те, що німецьке міністерство для того, щоб розвинути ініціативи на місцях, ініціювало проведення аналітичного дослідження, яке виконав на замовлення один із провідних німецьких інститутів. На основі отриманих даних було створено «Атлас сільських територій Німеччини». Вважаю, що для України потрібно зробити те саме», — зазначила вона.

За словами Ольги Трофімцевої, Атлас відображає ситуацію на сільських територіях у різних регіонах країни. Серед наведених даних — кількість власників приватних будинків, школярів і випускників коледжів, зосередженість компаній, відстані до необхідних об'єктів.

Як відмітила Ольга Трофімцева, зібрання такої інформації дає необхідну картинку для подальших дій.

Якщо не змінити ситуацію зі зрошенням, південь України стане пустелею

1002

Зміни клімату в Україні в умовах скорочення зрошувальних земель загрожують опустелюванням південних регіонів, а також формуванням дефіциту вологи на півночі країни.

Таку думку висловив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко, передає «Громадське радіо».

За його словами, в Україні темпи підвищення середньорічної температури є найвищими серед країн Східної Європи — за останні 25 років вони склали близько 1 °С. Якщо ті прогнози, які були складені в Гідрометеорологічному інституті за декількома кліматичними моделями, справдяться, до 2100 року це підвищення температури складатиме 3,2-3,3 °С.

«Процес змін клімату характеризується досить істотним зростанням температури на фоні практично незмінної кількості опадів або незначного зростання. А це зумовлює різке зростання сумарного випаровування —?формується додатковий дефіцит. Те, що випадає як опади, надходить із поверхневим стоком із інших територій, випаровується з більшою інтенсивністю, внаслідок цього зменшуються запаси поверхневих і підземних вод. Цей процес супроводжується ще й тим, що погіршується якість води», — пояснив Ромащенко.

Він також підкреслив, що площі зрошення в Україні з 2,5 млн га скоротилися до менш ніж 500 тис. га.

«З 1990 року практично жодної копійки в розвиток зрошення, дренажу, за винятком утримання, не вкладається. Це загальновідомі речі. Тому площі зрошення з 2,5 млн га, які були в Україні, скоротилися до менш ніж 500 тисяч. Така невелика кількість зрошення дуже сильно загрожує опустелюванням півдня України», — сказав Ромащенко.

За його словами, з тих 3,3 млн га осушувальних систем, які є на півночі України, сьогодні в нормальному проектному режимі, коли здійснюється водорегулювання, використовується менш ніж 500 тис. га, тому це величезна проблема.

«Якщо ми найближчим часом не відновимо цей потенціал, ми його втратимо. Якщо втратимо, за прогнозом, про який я згадував, до 2100 року вологі умови збережуться тільки на півночі або у частині Волинської області — навіть Полісся стане вододефіцитним», — підсумував Ромащенко.