18 лютого в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
польський історик, педагог Юзеф Відаєвіч (1889, с. Біще, нині Бережанського району – 16. 09. 1954, м. Краків, Польща);
депутат міської ради Андрій Газилишин (1969, м.Тернопіль)
учасник національно-визвольних змагань, меценат Федір (Теодор) Ґоляш (псевдо «Виговський», 1913, с. Бишки, нині Козівського району – 01. 03. 2004, м. Чикаґо, США);
науковець, педагог Ганна Дутка (1962, с. Росохач Чортківського району);
директор КП “Міськшляхрембуд”, обслуговування шляхово-мостового господарства Володимир Малко (1959, м.Тернопіль)
учасник національно-визвольних змагань, член ОУН Іван Прийдун (1915, с. Лісники, нині Бережанського району – 21. 10. 1994, м. Болтон, Великобританія);
підприємець, громадський діяч, політик, депутат обласної ради Олег Сиротюк (1978, м. Тернопіль);
літератор, громадський діяч Володимир Хом’як (1950, с. Кабарівці Зборівського району);
учасник національно-визвольних змагань Іван Шостак (1922, с. Красів, нині Монастириського району – 22. 05. 1984, Канада).
Цей день в історії Тернопілля:
18 лютого 1946 року – НКВС викрило друкарню у с.Деренівка (Теребовлянський район) в господарстві Григорія Поздика. Три його сини Степан, Григорій, Йосип і дочка Марія загинули за волю України. Друкарню у них побудовано 1941 р. на глибині 6 м. Облаштували 2 кімнати заввишки 2,5 м, навіть провели світло від Янівської ГЕС. Друкарня виготовляла брошури: «Радянський патріотизм», «Наша відповідь», «В новій дійсності», «Сталінсько-більшовицький імперіалізм». Чотири співробітники, які у ній працювали, залишили друкарню до її розкриття. Енкаведисти забрали архів, журнал реєстрації видань.
18-19 лютого 1946 року - в Чорткові відбулася перша профспілкова конференція працівників політико-освітніх закладів області, на яку було обрано 35 делегатів.
18 лютого 1948 року - у с.Яструбово Козівського району застрелився сержант військ МВС, який належав до охорони залізничного моста. За два дні перед самогубством він заходив до місцевої жительки та говорив їй, що отримав листа від своєї родини, яка вже кілька років перебуває в Сибіру. В листі мати і сестра плакали, що батько загинув з голоду. Він проклинав Сталіна і більшовицьку партію.
18 лютого 1948 року - у с.Великий Ходачків Козівського району групи повстанців мали бій з відділом МВС. Ворог втратив двох убитими.
18 лютого 2014 року – на Київському Майданіу, внаслідок поранення від вибуху гранати під час атаки силовиків поблизу Будинку профспілок, смертельно поранено активіста Євромайдану уродженця с.Дунаїв Кременецького району Олександра Капіноса. Помер під час операції 19 лютого. Посмертно присвоєно звання Герой України.
18 лютого 2014 року – Тернопільський міський голова закликав тернополян до максимальної мобілізації на столичний Майдан.
З самого ранку 18-го лютого в центральній частині Києва, на вулицях прилеглих до Верховної Ради України, відбувалися масові протистояння з міліцією через відмову провладних сил вносити зміни до Конституції, які мали суттєво обмежити повноваження тодішнього Президента Януковича.
До вечора того ж дня протистояння перемістилися до Майдану Незалежності на якому розміщувався центр протестного руху. Близько 16-ї години вечора беркутівцями були захоплені барикади на вулиці Грушевського і мітингувальники були змушені залишити Український дім на Європейській площі. Також активісти були витіснені з Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. Після цього наступ силовиків зупинився.
Таким чином лінія оборони майданівців проходила по барикаді на вулиці Хрещатик, що знаходилася навпроти Будинку профспілок та нашвидкуруч збудованої барикади на вулиці Інститутській, що знаходилася в межах самого Майдану.
Згодом, тодішній голова Служби Безпеки України (СБУ) Олександр Якименко оголосив про початок проведення в центрі Києва антитерористичної операції з за діянням працівників СБУ та УМВС (управління міністерства внутрішніх справ). Євромайданівцям було надано час до 18:00 щоб припинити опір та розійтися інакше обіцяли «навести порядок всіма засобами передбаченими законом». Основним аргументом влади було те, що в Будинку профспілок, що був штабом спротиву, та в наметовому містечку нібито зберігався великий арсенал зброї та вибухівки.
Опівдні того ж дня в ЗМІ була розповсюджена інформація про те, що командуванням міністерства внутрішніх справ була дана вказівка на застосування вогнепальної зброї проти євромайданівців у випадку спротиву. Вечором були зафіксовані люди в формі СБУ які з вогнепальною зброєю рухалися в бік Майдану Незалежності.
Міською владою столиці, через нібито загрози терактів, був повністю зупинений київський метрополітен та перекриті центральні вулиці міста.
Незважаючи на погрози, активісти не збиралися відступати і укріплювали позиції. Оскільки вимоги силовиків припинити спротив і розійтися не були виконані, близько 18-ї години з боку Європейської площі та вулиці Інститутської розпочався штурм.
На Майдані перебувало декілька тисяч активістів яким протистояли в декілька разів більше угрупування міліціянтів та тітушок. За драматичними подіями в центрі Києва в прямому ефірі спостерігала вся країна.
В процесі бою проти активістів були застосовані коктейлі молотова, гранати, помпові рушниці, водомети та вогнепальну зброю. Під час атаки на барикаду з боку Європейської площі були підпалені два бронетранспортери «беркута». Весь час протистояння працювала центральна сцена Майдану з якої відбувалася координація оборонних дій.
Близько опівночі на Майдані Незалежності було повністю вимкнуто світло. Силовикам вдалося прорвати барикаду з боку Європейської площі та підпалити наметове містечко. Після цього єдиним, що захищало серце площі від штурмовиків була стіна вогню яка підтримувалася захисниками Майдану аж до кінця штурму 20-го лютого.
В цей самий час спецпідрозділом СБУ «Альфа» була вчинена спроба захопити Будинок профспілок в якому знаходився штаб спротиву. Декілька озброєних груп спец призначенців у кількості 108 чоловік увірвалися в будинок з даху перейшовши туди з сусідньої будівлі та почали спускатися вниз. В результаті сутички з активістами в будівлі почалася пожежа і альфівці змушені були відступити. На даний час є декілька версій причини пожежі, зокрема, колишній Генеральний прокурор України Олег Махніцкий заявляв, що Будинок профспілок був умисно підпалений співробітниками СБУ. Також є версія, що це зробили беркутівці.
Більшість людей вдалося вчасно евакуювати з приміщення профспілок, частині прийшлося вистрибувати з вікон будівлі. Пожежникам, що приїхали аж за дві години після початку загорання вдалося врятувати більше 30-ти людей. В гасінні були задіяні 20 одиниць пожежної техніки та більше 100 рятувальників. В період гасіння навіть були тимчасово припинені бойові дії.
На даний час достеменно не відомо скільки людей загинуло під час пожежі в Будинку профспілок. За офіційними даними 2 людини, зі свідчень очевидців трагедії таких людей було десятки. Будівля сильно вигоріла, обвалилися перекриття між 4 і 5 поверхами.
Активний штурм центральної площі тривав аж до ранку 19 лютого, і незважаючи на те, що мало хто вірив в перемогу — Майдан вистояв перший день протистояння. За офіційними даними в центрі Києва 18 лютого загинуло 18 осіб та більше 500 були поранені.
Іменини сьогодні святкують Феодосій, Агафія, Василина, Макар, Антон.
