Тамара Коблик

18 серпня в історії Тернопільщини

18

Цього дня народилися:

Верхола Ярослав (1958, с. Бедриківці Заліщицького району) – господарник, громадський діяч

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ґутковський Клим (1881, м. Тернопіль – 29. 05. 1915, м. Будапешт, Угорщина) – організатор спорту, редактор, військовик. Сотник УСС.

ґутковський
ґутковський

Закопняк Олег (1965, м. Тернопіль) – лікар. Уролог вищої категорії. Автор оригінальної хірургічної методики, наукових і науково-практичних праць у фахових виданнях, у тому числі зарубіжних

закопняк
закопняк

Кавка Роман (1934, с. Геленки, нині Козівського району –  21. 08. 1997, м. Дрогобич Львівська обл.) –  вчений-селекціонер. Автор низки наукових праць.

кавка
кавка

Ковалик Зеновій (1903, с. Івачів Горішній, нині Тернопільского району – червень 1941, м. Львів) –  священик, отець-редемпторист. 21 грудня 1940 заарештований органами НКВС;  2001 року Папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним

ковалик
ковалик

Кукурудза Максим (1890, с. Шили, нині Збаразького району – 26. 05. 1938, Бутовський полігон біля м. Москва, нині РФ) – художник-декоратор. Під час 1-ї світової війни працював реставратором, художником-декоратором у містах Вятка, Володимир, Єкатеринбург (всі – РФ).

Крушельницька Ганна (1887, с. Біла, нині Тернопільського району – 13. 05. 1965, м. Львів) – оперна і камерна співачка (мецо-сопрано). Сестра Соломії Крушельницької. Співала в оперних театрах у містах Львів і Варшава (Польща); солістка оперних театрів у містах Італії: Мілан (1912), Верона (1913- 14), Венеція, Феррарі (1914), Реджо (1914- 16), Сассарі (1915), Анкона та Рим (1916)

крушельницька
крушельницька

Любченко Володимир (1921, м. Почаїв, нині Кременецького району – 01. 10. 2001, м. Львів) – науковець, педагог.

Мосціпан Йосиф (1960, м. Бучач) – мер м. Бучач.

мосціпан
мосціпан

Пиндус Євген (18. 08. 1900, с. Ладичин, нині Теребовлянського району – 06. 05. 1970, м. Гаррісбурґ, США) – інженер, кооперативний і громадський діяч.

Пиндус Ярослав (псевдо “Вій”; 18. 08. 1922, с. Настасів, нині Тернопільського району – квітень 1944, с. Добромірка, нині Збаразького району) – діяч ОУН і УПА. Загинув у бою з підрозділом НКДБ.

Протасевич Олег (1959, м. Тернопіль) – директор КП  «Об’єднання парків культури та відпочинку м. Тернополя».

протасевич1
протасевич1

Ратушний Михайло (1962, с. Чернихівці Збаразького району) – громадсько-політичний діяч. Народний Депутат України: 1994- 98 рр. від Збаразького району, 1998- 2002 – від Кременецького виборчого округу

ратушний
ратушний

Романик Роман (1959, м. Тернопіль) – начальник Управління Національного банку України в Тернопільській області.

романик
романик

Садовський Володимир (псевдо –  Домет; 1865, с. Довжанка, нині Тернопільського району –  1940, м. Львів) –  священик, дириґент, музичний діяч і критик.

Тарновецький Богдан-Мирослав (1911, с. Городниця, нині Підволочиського району –  23. 07. 1990, м. Детройт, Канада) – військовик, громадський діяч.

Турський Ігор (1976, с. Вербівці Теребовлянського району) - колишній депутат Тернопільської міської ради.

10702013_708190725903296_1412088822172516862_n
10702013_708190725903296_1412088822172516862_n

Цей день в історії Тернопілля:

1649 р. – був укладений Зборівський мирний договір. Ця угода між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром і татарським ханом Іслам-Ґіреєм ІІІ, до якої приєднався й гетьман козацтва Богдан Хмельницький, носила для козаків форму «Декларації ласки його Королівської Милості». Аналіз тексту договору дає змогу стверджувати, що в узагальненому вигляді було враховано основні вимоги козаків.

1898 р. – в с. Королівка Борщівського району засновано читальню «Просвіти» під орудою о. Івана Любовича, до якої належали 118 осіб. При читальні діяли драматичний та хоровий гуртки.

1907 р.в с. Ланівці Борщівського району засновано філію «Сокола», згодом почалася діяльність «Сільського господаря».

1914 р. - з переходом росіян через Збруч розпочалася Галицька битва. Росія й Австро-Угорщина сконцентрували на своїх кордонах величезні маси війська й почали битву за Галичину.

1914 р.російські війська вступили в Гусятин.

1920 р.у Коростятині (нині с. Криниця Монастириського району) перебував Головний штаб Дієвої Армії УНР.

1933 –  засуджений до 10 р. ув’язнення Заставицький Василь.

1941  –  у Почаївській лаврі відбувся Собор православних єпископів, котрі виступали за збереження канонічних зв’язків з Московською патріархією, на якому відбулося ієрархічне оформлення Автономної Православної Церкви (АПЦ). Очолив церкву архієпископ Олексій (Громадський). Значний вплив АПЦ мала на Волині, у м. Києві, а також на Чернігівщині, Дніпропетровщині та Миколаївщині. Під її контролем перебували Києво-Печерська та Почаївська лаври, ряд монастирів. Церква намагалася дотримуватися канонічної чистоти, не визнавала священиків УАПЦ.

1948 р. – поблизу с. Гори-Стрийовецькі Збаразького району у бою з відділом МВС загинули повстанці «Дмитро», «Гриць», «Орлик» і «Петро».

1948 р. – на полях поблизу с. Богданівки Підволочиського району під час бою з працівниками МДБ загинули чотири повстанці, у т.ч. окружний референт пропаганди Дмитро.

1990 р. – в Копичинцях перепоховано Українських Січових Стрільців (на міському цвинтарі насипано високу могилу), що стало великою демонстрацією антикомуністичних сил.

2006 р. – Указом Президента України В. Ющенка орденами «За мужність» І ступеня нагороджені П. Винничук, П. Вітів, А. Кравець (посмертно), М. Лисий, В. Мармус, М. Мармус, В. Сеньків і М. Слободян – члени підпільної групи молоді із с.Росохач Чортківського району, що діяла на початку 1970-х років.

2015 р. – Тернопільська міська рада за поданням міського голови Сергія Надала звання «Почесний громадянин міста Тернополя» за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно присвоїли Павлові Басу, Вікторові Гурняку, Андрію Дрьоміну, Дмитрові Заплітному, Федорові Коломійцю, Віталієві Куриловичу, Віталієві Лотоцькому, Юрію Наливайчуку, Олександрові Орляку, Павлові Римару, Назарію Сикліцкому, Вікторові Стефановичу, Зіновію Флекею, Андрію Юркевичу.

В Україні сьогодні  відзначають Передсвято Преображення Господнього, а також вшановують мученика Євстигнія, преподобного Іова, священномучеників Анфіса і Фавія, мученика Понтія Римлянина, праведницю Нонну.

Кожні треті вихідні серпня відзначається Всесвітній день безпритульних тварин.

Спочатку цей день було запропоновано обрати у 1992 році в якості Національного дня безпритульних тварин Міжнародним товариством прав тварин США (ISAR).

День безпритульних тварин не називають святом. Скоріше, це нагода привернути увагу до проблеми, яка вже багато десятиліть існує в багатьох країнах світу, в тому числі і в нашій.

У цей день волонтери та громадські діячі проводять різноманітні заходи, намагаючись донести ідею відповідального ставлення до домашніх тварин.

Безпритульні тварини, їх винахідливість і миролюбність, їх любов до життя – відмінний привід згадати про ці гарні якості, властиві і нам, людям. Давайте поділимося з ними і своєю добротою, проявимо до них нехай маленьку, але турботу. Може не відразу, може не сьогодні, але обов’язково подбаємо про них, адже вони абсолютно завжди готові відгукнутися на нашу доброту. Вони завжди готові радувати нас, виляти хвостом або ніжно муркотіти, стрибати від радості і по-своєму посміхатися нам. Вони люблять нас, людей, адже так і не покинули наше, дуже часто вороже середовище проживання. Давайте і ми будемо любити їх, висловлюючи цю любов у практиці свого життя.

тварини-безхатченки
тварини-безхатченки

У дохристиянські часи у ці дні наші предки запалювали перше осіннє вогнище. Під час таких свят, вшановуючи домашнє вогнище, обмазували, білили і розмальовували піч та комин. А молодь на гуляннях влаштовувала жартівливі похорони мухам, комарам та іншим комахам.

Іменини сьогодні святкують Євстигній, Іов, Нонна, Григорій.

Вибір читачів за тиждень

Відео