20 лютого в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
журналіст, режисер Володимир Андріїшин (1959, смт Микулинці, нині Теребовлянського району);
український композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя Василь Барвінський (1888, м.Тернопіль - 9 червня 1963, Львів).
радіожурналіст, літератор Ярослав Бенза (1950, с. Бариш Бучацького району - 2 лютого 2010, Тернопіль).
педагог Роман Брик (1965, с. Новосілка Підгаєцького району);
музикант, педагог, режисер, діяч культури Богдан Водяний (1957, с. Малий Ходачків, нині Тернопільського району);
громадська діячка Неоніла Ґеник-Березовська (1882, м. Борщів – 01. 04. 1960, м. Торонто, Канада);
військовий, миротворець Ігор Кіналь (1982, м. Тернопіль – 17. 03. 2008, м. Митровиця, Сербія, похований в Тернополі);
педагог Галина Кобилянська (1970, с. Стрілківці Борщівського району);
підприємець, громадський діяч, депутат обласної ради Олег Любінський (1965, м. Тернопіль);
педагог, літератор, громадський діяч Юрій Мокрій (1955, смт Підволочиськ);
математик, педагог Михайло Рибачек (1874, с. Оріховець, нині Підволочиського району – 22. 05. 1926, м. Львів).
Цей день в історії Тернопілля:
20 лютого 1919 року – в Тернополі випустили місцеві гроші - бони по 20 гривень, які були підписані міськими очільниками Семеном Сидоряком та Станіславом Чикалюком і ходили нарівні з австрійськими кронами.
20 лютого 1943 року - у Чорткові, за постачання харчів для УПА, розстріляно симпатиків ОУН Матвія Лазарука, Івана Приймака, Юрія Полевого, Василя Стадника.
20 лютого 1945 року - засідка роя з сотні ВО-3 УПА-Захід «Лісовики» в селі Заставці Монастириського району Тернопільської області. Знищені з відстані 80 метрів 5 із 15 радянських активістів, у т.ч. голова райвиконкому і начальник райвідділу НКВС.
20 лютого 1968 року - у Мюнхені (Німеччина) помер офіцер полку УСС та УГА, письменник, діяч «Просвіти», публіцист, автор творів про національно-визвольні змагання 1914—1940 рр. Максим (Максиміліан) Брилінський. Уродженець Тернополя.
20 лютого 2014 року – під час подій Революції Гідності на київському Майдані загинули уродженці Тернопільщини Устим Голоднюк, Ігор Костенко, Василь Мойсей, Назарій Войтович. Всім їм посмертно присвоєно звання Герой України.
20 лютого 2016 року - під час обміну полоненими в районі міста Мар'їнка (Донецька область) від кулі ворожого снайпера загинув уродженець м.Ланівці старшина, командир відділення 14-ї окремої механізованої бригади Юрій Коваль.
В пам’ять про людей, які героїчно загинули в боротьбі з авторитарним режимом Януковича, щороку 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні.
Ця важлива пам’ятна дата була встановлена указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою «увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 – лютий 2014), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», — йдеться в документі.
Сам термін «Небесна сотня» вперше з’явився 21 лютого 2014 року після трагічних подій на вулиці Інститутській, коли силовиками Януковича були жорстоко застрелені 47 беззбройних активістів Євромайдану. Автором терміну є поетеса Тетяна Домашенко. Слово «сотня» походить від бойової одиниці Самооборони майдану, що була поділена на десятки, сотні та курені. Згодом, термін «Небесна сотня» став відноситися до всіх героїв, що поклали своє життя за весь період Революції гідності.
В цей день акції пам’яті проводяться в багатьох містах України. В Києві відбувається покладання квітів до Алеї Героїв Небесної Сотні та проводяться інші заходи. Неофіційним гімном «Небесної Сотні» стала старовинна лемківська пісня «Плине кача…» у виконанні гурту Піккардійська Терція. Вперше ця композиція зазвучала на Майдані під час прощання з білоруським активістом Михайлом Жизневським, який загинув 22 січня 2014 року, оскільки, зі слів друзів, це була його улюблена пісня.
На даний час до Героїв Небесної Сотні прийнято відносити 111 осіб. Зокрема, до подій 18 лютого 2014 року офіційно вважаються загиблими 9 осіб, серед яких Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Юрій Вербицький. Під час трагічних подій 18-21 лютого 2014 року загинули 84 особи. Ще 18 людей померли від отриманих на Майдані травм після 21 лютого 2014 року. Остання така смерть була зафіксована 3 червня 2015 року. Майже 3 тисячі осіб було поранено за весь період масових протестів. Звання Героя України посмертно отримали 102 загиблих, ще 3 отримали посмертно звання Лицаря Ордена Героїв Небесної Сотні. Це один громадянин Білорусі та два громадянина Грузії. 98-м родинам загиблих державою була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 121 800 гривень.
Крім цього, в ЗМІ розповсюджувалася інформація про значно більше число загиблих, але на даний час ці свідчення не є офіційно доведеними. Розслідування цих жахливих злочинів не завершене і по цей день, а більшість винних продовжують залишатися на волі. Тимчасова слідча комісія ВРУ в липні 2014 році встановила, що вся зброя з якої відбувався розстріл активістів була вивезена в Крим а всі документи знищені. Більшість беркутівців, що були причетні до вбивств втекли в Московію. Також комісія встановила, що вже за нового керівництво МВС було знищено багато доказів а розслідування всіляко затягувалося. Зокрема, с під слідства загадковим чином зник керівник «чорної роти беркута» Дмитро Садовник.
Також, в цей день прийнято вшановувати пам’ять 13-ти міліціонерів, бійців спецпідрозділу «Беркут» та Внутрішніх військ, які загинули під час протистоянь в центральній частині Києва 18-20 лютого 2014 року. Більшість бійців не відзначалася жорстокістю та просто виконували свої службові обов’язки будучи заручниками авторитарного режиму Януковича.
20 лютого — Всесвітній день соціальної справедливості. Це свято було встановлено для того, щоб звернути увагу всього людства на необхідність прагнення до соціальної справедливості.
Справедливість — це основа демократичного суспільства, яке забезпечує всім своїм членам рівні права і можливості. Соціальна справедливість декларує повагу до кожної людини, нації і держави.
Поява даного свята пов'язана з рішенням Генеральної асамблеї ООН, яка 26 листопада 2007 року оголосила про початок його святкування. 20 лютого було невипадково вибрано, оскільки в цей день в 1999 року відбулася міжнародна зустріч у Копенгагені, на якій представники багатьох держав визначили основні принципи розвитку суспільства, серед яких особливе місце займає соціальна справедливість.
Всесвітній день соціальної справедливості сприймають як один з інструментів досягнення соціального діалогу для формування справедливо влаштованого суспільства.
Масниця — одне з найулюбленіших свят слов'янських народів. Це затяжне свято є підготовчим тижнем до Великого посту та відзначається за сім тижнів до Великодня. Воно необхідне для примирення з ближніми і підготовки до покаяння перед Богом.
Протягом усього масляного тижня не можна вживати в їжу м'ясо. Молочні продукти та рибу їсти дозволяється. Здавна на Русі Масниця відзначалася дуже весело. Довгі, холодні зимові дні люди заповнювали веселощами й гуляннями.
Традиційно на Масницю цілий тиждень пекли млинці, збиралися великими сім'ями, зустрічалися з друзями, щоб присвятити якомога більше часу доброму спілкуванню з дорогими для себе людьми. Проте церква не вітає занадто гучних гулянь, коли людина може втратити голову, оскільки основний сенс Масниці — підготовка до суворого посту. Тому маслена неділя — це не час для пияцтва і розгулу. В цей же період в православних храмах вже здійснюють великопісні служби. Зокрема, на масляному тижні читають молитву святого Єфрема Сиріна.
Іменини сьогодні святкують Парфеній, Лука, Петро.
