3 червня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
депутат обласної ради, головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Шумського району Ольга Бабій (1954 р.н., м. Шумськ)
педагог, громадський діяч Михайло Базник (1889 р., с. Целіїв, нині Гусятинського району – 05. 10. 1976 р., м. Київ)
спортсмен (вільна боротьба), майстер спорту СРСР, чемпіон УРСР Володимир Баришев (1941 р. н., м. Чортків)
лікар, доктор медицини Мирон Борисенко (1942 р., м. Бережани)
лікар, громадський діяч Василь Кіналь (1913 р., с. Дрищів, нині с. Надрічне Бережанського району – 1994 р.)
культурно-освітній діяч у Канаді Костянтин Копачівський (1899 р., с. Красівка, нині Тернопільського району – 27. 02. 1970 р., м. Мелфорт, Канада)
педагог, господарник, меценат, громадський діяч Володимир Маціпура (1954 р. н., м. Бережани)
різьбяр, педагог Лев Мельник (1953 р., с. Вівся Козівського району)
спортсмен (важка атлетика), тренер, заслужений тренер України з важкої атлетики Микола Підодвірний (1951 р. н., с. Клювинці Гусятинського району – 25. 10. 2010 р.)
лікар-анестезіолог, громадська діячка у Канаді Галина Шимонович-Рудницька (1921 р., містечко, нині смт Гусятин – 21. 12. 2001 р., м. Монреаль, Канада)
громадський діяч Василь Федорів (1924 р.н., с. Стінки, нині Бучацького району – 27.10.1974р., м. Ґвелф, пров. Онтаріо, Канада)
військовик Роман Ширалієв (1964 р.н., с. Новосілка, нині Підгаєцького району)
священик Петро Яхневич (1917 р.н., м. Кременець)
Цей день в історії Тернопілля:
1915 р. – з iнiцiативи вiстуна Степана Прiдуна, студента-фiлософа Вiденського унiверситету, почала працю стрiлецька гiмназiя, яка згодом стала називатись «етапною гiмназiєю УСС»
1943 р. - нацисти ліквідували гетто в Теребовлі (845 жертв)
3-4 червня 1943 р. - близько 2 тис. євреїв розстріляли нацисти у Копичинецькому лісі
1944 р. - відбувся бій сотні УПА-Південь (начальник штабу Василь Процюк «Кропива») з НКВС біля села Чеснівський Раковець Збаразького району Тернопільської області
1945 р. - у с. Зелена Бучацького району більшовики у церкві виявили 8 повстанців, троє з них, щоб не попасти до рук ворога, пострілялися. Тоді ж зав’язався бій з двома повстанцями, які переховувалися на дахові сільського клубу. Кулеметник, вистріливши всі набої, застрелився
1946 р. - проведене закрите судове засідання без участі обвинувачення і захисту, на якому слухалася справа ієрархів УГКЦ. Вирок було оголошено в ніч з 3 на 4 червня. Усіх підсудних було визнано винними в антирадянській і контрреволюційній діяльності і засуджено до різних термінів покарання. Уродженець с.Заздрість Теребовлянського району Патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий - до восьми років виправно-трудових таборів, уродженець в с.Добромірка на Тернопільщині єпископ і блаженний мученик УГКЦ Никита Будка — до п’яти років таборів
1950 р. – у Тернополі відкрито кінотеатр «Перемога».
1990 р. – уперше, після повернення УГКЦ храму Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в м.Тернопіль, у церкві відбувся чин дияконських свячень. Дияконат з рук владики Михаїла Сабриги отримали Антон Мишко та Василь Іванів.
1991 р. - уродженець с.Заздрість Теребовлянського району Патріарх УГКЦ митрополит Йосиф Сліпий, уродженець в с.Добромірка на Тернопільщині єпископ і блаженний мученик УГКЦ Никита Будка були реабілітовані на підставі ст. 1 Закону УРСР від 17 квітня 1991 р. «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», однак невдовзі по тому, 11 липня 1991 р. Прокуратура УРСР дійшла висновку, що названі вище священнослужителі засуджені обґрунтовано і не підлягають реабілітації. Остаточну ухвалу у справі Йосифа Сліпого 19 вересня 1991 р. винесла Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду УРСР, яка визнала висновки Прокуратури УРСР від 11 липня 1991 р. безпідставними, цим самим підтвердивши реабілітацію ієрархів УГКЦ.
Іменини сьогодні святкують Олена, Касіян, Костянтин, Михайло, Федір.
