Агро-новини 16 грудня
Новини аграрного сектору
Кооперація стане порятунком для села — Павленко
Кооперація — це майбутнє українського села. Про це у своєму блозі на LB.ua заявив екс-міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко.
Це шанс для поодиноких виробників разом протистояти монополіям та стати вагомим гравцями на ринку. Адже спільними зусиллями фермери можуть досягти набагато більшого, ніж поодинці.
Підтверджень цього — безліч. У країнах–членах ЄС кооперативи спеціалізуються здебільшого на молочному і м’ясному скотарстві, та на реалізації насіння деяких сільськогосподарських культур. Здебільшого, це переробні кооперативи, які займаються не збутом сировини, а самостійно її переробляють, що значно підвищує собівартість їхньої продукції та приносить чималі прибутки. Зокрема, у Данії в кооперативах переробляється десь 90% всього молока. У результаті – майже вся продукція кооперативів йде на експорт. Приблизно такі ж відсотки і в Фінляндії. У Нідерландах кооперативи реалізують майже всі овочі, фрукти та молочну продукцію. У Франції та Німеччині кооперативами реалізується половина аграрної продукції. Цей список можна продовжувати.
Але висновок один — кооперація є справжнім порятунком для сільської місцевості. Те, чого не може зробити один фермер, зможуть зробити десятки таких самих господарів, якщо працюватимуть разом. На жаль, поки що кооперація не така популярна серед власників фермерських та особистих селянських господарств, як того хотілося б, хоча її переваги очевидні. Напевно, головна причина цього – відсутність довіри між фермерами, острах спробувати щось нове та необізнаність.
Однак перші досягнення в нас є – вже декілька років успішно працюють кооперативи в різних областях та куточках нашої країни. Хоча найбільш розповсюджені вони все ж здебільшого у західній частині України. Так, в Івано-Франківську вже три роки діє сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Еком», який спеціалізується на зборі молока у селян та переробки його у сири. На Тернопільщині — це «ягідні» кооперативи «Файна поляна», «Щедрий край», молочний «Годувальниця», на Черкащині — багатофункціональний сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Віліс-Молоко» тощо.
Також не може на радувати той факт, що до процесу кооперації підключаються великі холдинги, такі як «Мрія» або «Данон». Для них створення кооперативів – шанс втримати пайовиків, а для останніх – шанс залишитися у селі та знайти конкурентну роботу біля власної хати.
Аграріям потрібен адресний податковий кредит — АСУ
Здійснювати підтримку аграріїв потрібно через адресний податковий кредит: надавати безкоштовні фінансові ресурси банкам, що кредитують капітальні вкладення та інвестиційні проекти під невеликі відсотки.
Таку пропозицію висловили експерти Аграрного союзу України (АСУ), пише «Урядовий кур'єр».
Напрямами, що потребують першочергової підтримки, аналітики АСУ вважають створення кооперативів малих та середніх виробників і розвиток ринкової та логістичної інфраструктури. Адже відомо, що селяни часто змушені віддавати вирощене за безцінь лише тому, що не мають змоги самостійно вивезти та реалізувати свою продукцію.
Ці два напрями мають бути пріоритетними одержувачами державної підтримки. Натомість поки що маємо іншу картину: надання кредитів фермерським господарствам — 25 млн грн плюс ще 40 млн зі спеціального фонду Кабміну, підтримка тваринництва — 210 млн. Також 25 млн грн заплановано на підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, 30 млн — на здешевлення страхових платежів. Тобто, як бачимо, не йдеться про достатній обсяг коштів аграрній галузі.
Натомість на такий важливий напрям, як здешевлення кредитів для сільгоспвиробників, закладено аж 300 млн — на рівні цього року, коли того здешевлення майже ніхто не бачив.
Експерти АСУ взагалі вважають наявний механізм здешевлення кредитів некоректним і нецільовим — він спрямований радше на підтримку банківського сектору, який і так не бідує, а не сільгоспвиробника.
Банки навіть можуть свідомо завищувати відсотки за кредитами, аби отримувати компенсації.
У Кореї розробляють «антистресові» препарати для сільгоспкультур
Вчені Республіки Корея активно готуються до глобальних кліматичних змін — у країні проводяться численні дослідження для розробки препаратів, які, як передбачається, дозволять флорі нашої планети легше пристосуватися до прийдешніх перепадів атмосферних температур і вологості, повідомляє «ТАСС».
Як повідомило на офіційному сайті південнокорейське Управління із захисту прав інтелектуальної власності, за останні 10 років виробничі підприємства і НДІ подали в країні близько 340 заявок на патентування винаходів і нових продуктів з адаптації сільськогосподарських культур до кардинальних трансформаційних процесів навколишнього середовища. До переліку найбільш перспективних розробок, згідно з доповіддю, потрапили добрива з добавкою абсцизової кислоти — гормону рослин, що приводить їх в стан спокою.
«При зміні кліматичних умов ця речовина виділяється автоматично, що приводить до закупорки пор у стебел. В результаті вони втрачають менше рідини, рослина стає більш життєздатною. Однак під впливом сонячних променів кислота швидко втрачає свої корисні властивості, що суттєво ускладнює її застосування для потреб сільського господарства», — йдеться в документі.
Влада прагне убезпечити селян від можливих неврожаїв, в зв'язку з чим ведуть роботу по розширенню сфери виробництва «аграрних антистресових продуктів». Очікується, що вони дозволять знизити негативний ефект від адаптації садів, городів і полів до прогнозованих глобальних змін навколишнього середовища.
«Поряд з біотехнологіями важливо застосовувати інформаційні напрацювання — завдяки їм сільське господарство розвиватиметься стабільніше», — наголошується в доповіді.
