Любите свічки? А є ті, котрі люблять їх створювати. Серед них — Тетяна Волощук із Копичинців на Чортківщині любить читати й вишивати бісером, а віднедавна її хобі — виготовлення свічок з натуральної вощини та соєвого воску.  І, якщо з вощиною ви, мабуть, добре знайомі (і все ж нагадаю, що це — тонка воскова пластина з видавленими шестикутниками, основою бджолиних стільників), то соєві свічки ще новинка. Виготовляють соєвий віск із соєвої олії, а горять такі свічки повільніше, ніж звичайні, та ще й без кіптяви. Але про все та багато іншого — у розмові з пані Тетяною. 

Свічки моя співрозмовниця любила віддавна, особливо ароматизовані.  

— Мої рідні знають про це й часто мені їх дарують. Раніше я купувала їх за принципом — прийшла, побачила, купила, проте минулого року, коли шукала собі нову свічку, натрапила на свічки з соєвого воску, цей матеріал мене зацікавив, попри те, що коштували такі дорожче за звичайні. Я написала продавцю, вона відповіла та пояснила, з чого зроблена свічка, які її властивості. Цікавість взяла своє — я замовила. Коли запалити свічку, зразу зрозуміла чому її ціна висока і вона її вартує, — пригадує пані Тетяна. 

З того часу, каже, тільки за натуральне. Для роботи використовує натуральну вощину та соєвий віск. Перші пахнуть солодом, для других можна обрати будь-який аромат. І звісно, надзвичайне задоволення приносить споглядання того, як горить свічка — це зачаровує та допомагає розслабитися.

— Коли під час карантину цього року з'явилося багато вільного часу, вирішила спробувати для себе щось нове. Перш ніж взятися за виготовлення свічок, передивилася чимало майстер-класів, багато читала та шукала високоякісні матеріали, — провадить мову далі пані Тетяна. —  Спеціальних інструментів для того, щоби виготовляти свічки, не потрібно, проте потрібно мати канцелярський ніж, лінійку, дерев’яну паличку з круглим кінчиком, посудину, в якій можна топити віск для провощення гніту, а ще термометр. Я використовую натуральну вощину, бавовняну нитку для гніту, а для контейнерних свічок — соєвий віск та дерев’яний гніт. Коли сідаю за роботу, то релаксую. Роблю свічки тільки з хорошим настроєм та позитивними думками. Але одночасно відчуваю й хвилювання, адже хочу, щоби все було майже ідеально, щоби виріб сподобався замовникові. Узгоджую всі побажання щодо форми, розмірів, декорування та упакування. Тоді приступаю до виготовлення — відповідно до потрібних розмірів для свічки роблю заготовки з вощини; відтак гніт провощую — це забезпечить тривале та помірне горіння свічки; гніт розташовую на краю вощини та обережно скручую вощину. На цьому етапі треба дуже акуратно працювати, щоб вощина не деформувалася чи не тріснула. Насамкінець декорую свічку мережкою, стрічками чи натуральною ниткою, іноді використовую сухоцвіти. Для мене весь цей процес відповідальний: від узгодження замовлення до отримання відгуку. Адже це допомагає аналізувати свої вироби і одночас стимулює до нового. 

Співрозмовниця розповідає, що виготовлення свічок не обмежує фантазію та стимулює до творчості. Адже експерементувати можна і з поєднанням кольорів, і з формою. 

— Я  полюбляю пастельні кольори, кожен люблю по-своєму, іноді можу поговорити трішки з людиною та зрозуміти, який саме колір чи відтінок їй підійде. Люблю комбінувати набори в одній кольоровій гамі або поєднувати, на перший погляд, не сумісні кольори. Іноді на сам підбір кольорів потрібно багато часу, адже можливі різні комбінації. Із формами свічок люблю експериментувати, бо просто кругла свічка — це гарно, але занадто просто. На виготовлення свічки у формі сердечка чи квадрата потрібно вдвічі більше часу, ніж на звичайну, проте процес виготовлення захоплює. Надзвичайно цікаво було робити свічки у формі яєчка — для того, щоби її створити, потрібно було бути надзвичайно точною — на мілілітр воску більше — і вона б не вдалась. Буває, щоби свічка була досконалою, переробляю по кілька разів, — каже Тетяна Волощук. 

Інна ВІКОНСЬКА 

Фото Тетяни Волощук