Cадівники кинули виклик «горіховій мафії» (Агро-новини)
Українські садівники мають намір легалізувати виробництво волоського горіха, оскільки його вирощування і подальший продаж майже цілком знаходиться «в тіні» (без сплати податків).
Про це неодноразово заявляли представники профільних організацій, відкрито говорили представники влади.
Цей феномен української економіки був навіть удостоєний власним терміном «горіхова мафія», пише UBR.ua.
Проблемні питання регулювання експорту вітчизняного волоського горіха нещодавно обговорювали голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа із представниками Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) і Української горіхової асоціації.
Зокрема, говорили про проект закону, розробленого ВАР. Його мета — впровадити систему електронного адміністрування обліку руху деяких товарів. Із горіхами включно.
Однак у Держпродспоживслужбі вважають, що обійтися можна і без окремих «горіхових» законів. А для вирішення більшості нинішніх проблем підійдуть чинні акти.
Згодні з чиновниками і представники профільної галузі: легалізувати ринок можна без додаткового регулювання.
«Головна мета — вивести ринок з тіні, щоб не треба було уряду вводити ліцензування або якось інакше регулювати цей ринок», — розповів глава асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка.
Для цього, за його словами, досить на базі існуючих і запланованих горіхових садів налагодити виробництво продукції з підтвердженим легальним походженням.
Подальше очищення і фасування дозволять підвищити ціну горіха майже вдвічі.
Таким чином додаткова вартість буде створюватися не за рахунок тіньових схем, а за рахунок переробки продукції.
Масштабне виробництво компосту запустили на Чернігівщині
На двох майданчиках по 1,5 га у ТОВ «Мена-Авангард» для компостування заклали близько 20 буртів довжиною по 200 м.
Тож у сільгосппідприємстві найближчим часом планують отримати перші 5 тис. т перегною.
Про це повідомили на менському інтернет-порталі «Наше слово».
Масштабним виробництвом компосту на Чернігівщині аграрії почали займатися чи не найпершими. Зараз подібна ініціатива реалізується лише в Ічнянському районі.
«Можливо, ще не всі розуміють вигідність, а, можливо, не хочуть додаткових турбот. Адже це лише примітивна домашня компостна купа не потребує практично ніякого догляду і вкладень, а промисловий процес — кропітка справа», — кажуть місцеві фермери.
За словами головного агронома ТОВ «Мена-Авангард» Олександра Велентія, компост є незамінною складовою родючого ґрунту і найдоступнішим у всіх сенсах органічним добривом.
«Норма внесення гною на гектар — 60-80 т, а компосту і 10–15 т вистачить. Якщо його правильно підготувати, компост не тільки забезпечить потреби насаджень в поживних компонентах, а ще і значно поліпшить структуру ґрунту», — констатує головний агроном.
Саме Олександр Велентій і став ініціатором, керівником та технологом процесу виготовлення такого добрива.
«Процес повністю природний, ніяких бактерій штучно не додаємо. Основу компостного бурта забезпечує солома, яка до однорідної маси перебивається спеціальним агрегатом — аератором. Потім кладуть гній. Перемішування з додаванням води відбувається до восьми разів. Це забезпечує зміну температури у масі, однорідність переробітку та доступ кисню», — описує технологію агроном.
До бурту можна вкинути і траву, листя, хвою, дрібні гілочки, тріски, тирсу, старий силос і тому подібне. Перед початком процесу основні складові матеріали проходять аналіз на вологість, у період процесу постійно перевіряється температура в бурті.
«Процес тривалий і копіткий, але вартий затрачених сил і часу. Це не гній, який має надлишок аміаку і ще довго буде «доходити» у ґрунті. Витрати компосту на гектар значно менші, а внаслідок високої температури всередині купи у ньому гинуть усі збудники хвороб та насіння бур’янів», — переконаний Олександр Велентій.
Ще однією із важливих переваг агроном вважає те, що утилізація органічних речовин шляхом компостування не забруднює навколишнє середовище.
В Україні збудують завод для зберігання та переробки часнику
В Одеській області планують побудувати підприємство для зберігання та переробки часнику.
Цей невеликий завод створить компанія «Агро-Патріот» за підтримки «Українського проекту бізнес розвитку плодоовочівництва», пише Національний промисловий портал.
У планах компанії також будівництво складу для зберігання часнику потужністю 1 тис. т.
На складі буде акумулюватися продукція різних виробників з подальшим сортуванням, упаковкою і переробкою.
Проект реалізуватимуть на кошти гранту, який був виділений підприємству.
Поточна програма з розвитку плодоовочіництва в Україні фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.
Відмітимо, що «Агро-Патріот» - провідна компанія в Україні з промислового вирощування часнику. Займається всім циклом виробництва: оздоровленням насіння, вирощуванням часнику з використанням інтенсивних технологій і систем крапельного зрошення, зберіганням, переробкою і продажем часнику як в Україні, так і на експорт.
