На здачу ЗНО зареєструвались усі охочі тернополяни, адже час завершився 25 березня. Цього року іспит знову складатимуть у старому форматі, який затвердили в  Міністерстві освіти й науки ще в 2016 році. Фахівці помічають, що принципи успішного виконання завдання недостатньо демонструють якості використання отриманих знань.

Які ж варіанти змін тесту в майбутньому з’ясовували на opinionua.com.

Творчий і конструктивний підхід

Ігор Лікарчук, освітянин який тривалий час очолював УЦОЯО:

– Тестів, які вимагають творчого й конструктивного підходів, майже немає. І нині залишилася тільки видимість зовнішнього екзамену, на який із держбюджету витрачають десятки мільйонів гривень.

Дворівневі тести

Станіслав Ніколаєнко, ректор Національного університету біотехнологій і природокористування України, екс-міністр освіти і науки:

– Потрібно переформатувати саме ЗНО, дати більше відкритих завдань, щоб там було не тільки вгадування, а конкурсне завдання, твір. Також потрібно зробити дворівневий тест із математики: для тих, хто вступає на технічні спеціальності – один рівень, а для гуманітаріїв – зовсім інший. І точно так само має бути два рівні з української мови та літератури: навіщо тим, хто вступає на зоотехніка чи ветеринара, так само заглиблюватися в цей предмет, як і майбутнім українським філологам? І тоді не буде в нас такої кількості двійок з української, яку ми мали торік.

Творчий проект заміть ЗНО?

Микола Скиба, експерт з питань освіти аналітичного центр «Український інститут майбутнього»:

– Для тих, хто більше орієнтується на стабільність, умовно кажучи, на роботу в державному секторі чи будь-яку роботу виконавця, можна залишити систему ЗНО, яка працює зараз, осучаснивши самі тестові завдання. Якщо людині, яка має певні риси характеру, орієнтується більше на точність, а не на розуміння, комфортніше просто підготуватися до тестів, позбавляти її такої змоги не треба. Але ж є більш винахідлива молодь, яка від самого початку орієнтована на інноваційний сектор економіки, де вимагається креативність і нестандартне мислення. Для чого їм тоді вчити весь той обсяг літератури, якщо вони її не використовуватимуть? Їм потрібно дати змогу показати й захистити свої творчі роботи, своє бачення розв’язання якоїсь проблеми.

Загалом, університети можуть висувати свої вимоги щодо реформування. Адже це свідчить про їх рівень якості освіти й конкурентоздатності, підсумував голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Сергій Квіт.

Фото з відкритих джерел