Напередодні, 14 листопада, відзначали Міжнародний день логопеда. Анна Козіцька – керівниця логопедично-корекційного центру «Країна мовлення», що у Тернополі. Там і працює логопедом-дефектологом. Має вже понад п’ять років досвіду роботи. Про те, як проходить її день, з якими проблемами звертаються, як вдало комунікувати з дітьми й, зокрема, про причини мовленнєвих порушень Анна поспілкувалась із журналісткою Терену.

- Анно, розкажіть про Ваш робочий день, з чого зазвичай Ви його  розпочинаєте?

- Як всі звичайні люди – з прокидання. Ранкові ритуали, кава вранці – це однозначно також позитивне налаштування на день. Оскільки під моїм керівництвом є більше шести спеціалістів, то постійно голова в тому вариться. Окрім того, що думаю про свій план занять, думаю також і про план своїх колег, тобто різні організаційні моменти. Відправляюсь на роботу. Мій робочий день розпочинається о 10:00-11:00 годині. Працюю до 19:00-20:00. Якщо щастить – я маю обід, якщо ні, то інколи його може не бути. Маю в день по 7-8 занять. Чесно кажучи, дуже насичені в мене робочі дні. Постійні спілкування з батьками, з дітьми. Спільні інтенсивні роботи. Також проводжу онлайн-курси для логопедів-початківців, радо ділюся досвідом. Беру участь у педагогічних фестивалях, зараз нажаль це все в онлайн-форматі, але стараємось хоча б таким чином співпрацювати з студентами.

- Ви є лише дитячим логопедом?

- З дорослими працюю теж, але там трішки інша специфіка. Якщо це просто постановка звуків, то це проходить у вигляді разової діагностики на якій ми розбираємо проблеми, з’ясовуємо маршрут, тобто що робити потрібно на майбутнє. Звісно, якщо це більш складні порушення мовленнєвого розвитку, до прикладу, після операцій складних, чи після інсультів, інфарктів, то тоді в цьому напрямку з дорослими я не працюю.

- Займаєтесь з дітками індивідуально, чи групами?

- В нас є групові та індивідуальні заняття. Все залежить від того, з яким запитом до нас звернулися батьки, тобто від причини, тієї потреби, яка потрібна дитині. Якщо ми говоримо про постановку звуків – однозначно це індивідуальний формат. Якщо ж розвиток комунікації, от часто батьки кажуть, що їхня дитина не комунікує з іншими дітьми, їй важко знайти спільну мову із ровесниками, то тоді, звісно це груповий формат. В нас групи до шести дітей, це дає можливість легкого входження в соціалізацію, тому що в садочку зазвичай це 25-30 дітей, відповідно це інакший формат. Наші групи якраз таки направлені, так і називаються – логопедичного спрямування, ми розвиваємо дикцію, артикуляцію, дихання, але акцент робимо на розвиток зв’язного мовлення і на комунікацію між дітьми.

- Коли варто батькам звертати увагу на недоліки у мовленні діток?

- З самого-самого малку, тому що відмічається таке поняття, як дитина-мовчун. Коли немає ні лепету, ні гуління – це вже перший дзвіночок, про те, що потрібно продумати і звернути увагу на те, як дитина взагалі відгукується на ім’я, як вступає в емоційну реакцію з батьками, чи є в неї комплекс пожвавлення, тобто коли бачить маму, чи вона радіє цьому. Звісно, якщо в період від 1, 5 до 2 років в дитини немає у словниковому запасі мінімум 20 активних слів, то це вже теж ознака того, що варто звертатися до логопедів, не відтягувати. До трьох років це найкращий період, щоб вступити в корекцію, вибудувати маршрути, з’ясувати, що вже треба працювати з дитиною.

- На сьогодні, які  найчастіші  проблеми  з мовленням у дітей?

- На нинішній час, найчастішими є затримки мовлення у дітей. Звісно, діти з порушеннями звуковимови були, є і будуть, але тенденція в плані того, як часто зараз звертаються із запитом -  «не розмовляє дитини», «напевне вона мене не розуміє»,  дуже зростає.

- Що є причиною таких проблем?

- Причиною цього виступають фізіологічні порушення в дитини, тобто це можуть бути порушення і обміну речовин, що дуже впливає на розвиток дитини. Також різні внутрішньо-утробні проблеми в мами під час вагітності, або пологові травми, які теж дуже часто трапляються. Вживання алкоголю мамою під час вагітності несе високий ризик того, що це призведе до затримок розвитку. Педагогічна запущеність теж відмічається однією із причин.

255887232_4502081393173573_3856032865348969635_n (Copy)

- Як ви привертаєте увагу дитини до заняття?

- Коли молодий спеціаліст, з гарною посмішкою, енергією, внутрішньою силою, то дитина зазвичай йде на контакт. Звісно, що потрібно зацікавити. Зацікавлюємо предметністю, іграшками, цікавими матеріалами. На занятті ми не використовуємо чорно-білі картинки, чи звичайні книги. У нас це все предмети, аби дитина могла взяти в руку, зазвичай такого в дома у неї може не бути, а у нас є, відповідно їй цікавіше вступати з нами у взаємодію. Мотивація тут надзвичайно важлива, тому що одна справа прийти і сісти за стіл, чи килим пограти, а інша справа - дати результат. Відповідно якщо в дитини немає мотивації до цього, тобто вона не бажає вимовити цей звук – то це складніший варіант. Тут вже ми пропрацьовуємо це також із батьками, просимо їх не акцентувати увагу на тому що в дитини не виходить і тому подібне.

- Чи можуть вплинути на затримку мови використання дитиною гаджетів: планшета, смартфона, ноутбука?

- Звісно це впливає. В першу чергу на зниження мотивації до мовлення – в дитини не розвивається потреба в тому що її потрібно щось пояснити, розказати, попросити. На теперішній час, заміна цьому гаджети, адже інколи батькам зручно дати дитині телефон, поставити мисочку з їжею і думати що дитина їсть розвивається. Я не можу сказати, що це на 100 % негативний вплив, але взагалі рекомендовано і психологами, і нами – логопедами, до трьох років екранного режиму не використовувати. Після трьох років – дозовано, тобто в день не більше години давати перегляд мультиків. Важлива рекомендація – не включати мультик на фоні, тобто якщо дитина грається, то мультик на фоні не повинен звучати. Також, не менш важливим є фільтрування контенту – що дивиться, на якій мові (це впливає на формування власної мови). Якщо в дитини є затримка мовлення на українській мові, то мультики російською, англійською бажано не застосовувати.

- Чому звуки «Р», «Л», «Ж», «Ш» часто важкі у вимові для малюків?

- Так, дійсно, зазвичай у дітей порушується звуковимова цих шиплячих. Це звуки, які займають верхнє положення артикуляції язика. Це може бути пов’язане з тим, що у дитини порушення тонусу язика, тобто він вялий, занадто слабкий щоб піднятися вгору, йому не вистачає сили. Може бути внаслідок короткої під’язикової вуздечки. Тобто це фізіологічні сторони, з точки зору того, що може завадити дитині. Інколи дитині достатньо однієї, двох зустрічей, коли спеціаліст показав, пояснив, а вона за наслідуванням це одразу зрозуміла, сприйняла і відтворила правильно.

- Чи потрібно поправляти дитину? Змушувати вимовляти правильно?

- Якщо в дитини немає ізольованої вимови звуку, тобто до прикладу «р» просто окремо не вимовляється, то в словах дитина цього фізично повторити не зможе, відповідно скільки б разів не просили, це все одно не відбудеться. Це може призвести до того, що в дитини з’явиться горловий звук, тому що вона настільки буде хотіти задовольнити мамину потребу, тому не рекомендую виправляти, якщо немає ізольованої вимови. Інколи буває коли дитина окремо «ш» може сказати, а у слові «машина» все одно каже «масина», то в цих випадках можна просити дитину, адже ізольовано в дитини є цей звук, відповідно вона може вимовити його і у слові.

- Дефекти мовлення можуть передаватися спадково?

- Якщо це дефекти в плані звуку вимови, от як часто буває - тато не вимовляв звук «р», то ні, це не може передатися. Це хіба що може йти як наслідування слухове, тобто дитина чує неправильну вимову і вона фонематично її починає повторювати. Якщо говорити про генетику, спадковість, то в цьому плані може передатися заікання, все інше – немає доказової бази, що це може бути спадковим.

- Чи існує у логопедичній практиці такий термін як «пізно»? Бувають такі ситуації, які не можна виправити?

- Пізно буває, звісно. Це тоді коли в 3-4 роки приходять з мовчунами і тільки починається шлях корекції. Я не скажу що це неможливо вже виправити, але пізно. Також пізно, коли дитина перший чи другий клас і не вимовляє шиплячі звуки, тому що як наслідок дитина, яка пішла в школу з порушенням звуковимови починає погано читати, допускається глобальних помилок на письмі і вже тоді доводиться корегувати інші проблеми.

- Бувають різні життєві ситуації — не завжди дитина може отримати кваліфіковану допомогу логопеда. Що батькам слід робити самостійно?

- Перш за все це дотримуватись правильного спілкування з дитиною - чіткого, дорослого, лаконічного, граматично сформованого. Це вже буде першим кроком до того, щоб батьки правильно виправляли вимову. Також це артикуляційні вправи, вправи для язичка, розвиток дихання. В домашніх умовах це робити реально, але все одно на одну-дві консультації фахівця варто прийти, для того аби той зміг направити на правильний шлях. Зараз є різні державні установи, які проконсультують безкоштовно.

Фото надані співрозмовницею