Відомий політик-націоналіст Дмитро Ярош, який покинув "Правий сектор", у Тернополі розповів про те, чому він це зробив і в чому суть очолюваного ним нового державницького руху.

                         Від Донбасу – до Львівщини

Чорний «Ленд Крузер» із захляпаними болотом номерами стоїть біля будинку Руху у Тернополі. Дванадцята година дня. Годинник на катедрі відбиває час. На п’ятому ударі із дверей джипу виходить Дмитро Ярош і йде у приміщення. Там вже на нього чекають журналісти.  

«Щось холоднувато тут у вас, я не буду роздягатися, так як і ви», - каже Дмитро Яроші і разом із Андрієм Шараскіним-«Богемою» сідає за довгий стіл. Позаду них – велике панно із В’ячеславом Чорноволом, рухівський стяг, погруддя Степана Бандери та червоно-чорний прапор.

   «Ми зараз їздимо у різні області України, кажучи військовою мовою, проводимо «рекогносцировку» місцевості, вивчаємо ту проблематику, яка існує, - каже нардеп. - Почали з Донецької області, зустрічалися із мешканцями Маріуполя, Краматорська, інших міст. Побували і на Волині, Івано-Франківщині, Львівщині, Чернівеччині, Хмельниччині. Дуже багато цікавих зустрічей було. І не тільки з активом, але й з середнім, малим бізнесом, представниками влади. Ми різні формати використовуємо. Наприклад, на Донбасі ми зустрічалися безпосередньо із самими громадами. В Маріуполі, Краматорську у залах збирали по 500 чоловік. І там, на Сході, і тут, на Західній Україні людей хвилюють одні і ті ж проблеми. Сформували так звані фокус-групи із партійних, громадських середовищ. Багато інтелігенції, наприклад у Львові чимало до нас приєдналося викладачів вишів, є і проректори вузів. Підтримує нас і малий та середній бізнес. Працюємо і з силовиками, армійцями, духовенством», - інформує Дмитро Ярош.

            Вчора – «Правий сектор», сьогодні - «ДІЯ»

   Екс-лідер «Правового сектору» далі розповів, що минулого року виникла ідея широкого національно-патріотичного громадсько-політичного руху. Поки що є робоча назва - національний рух «Державницька ініціатива Яроша». У травні планується проведення з’їзду у Києві і там прийматимуть остаточну назву. Вона буде узгоджена спільно з ініціативними групами, які і створюються зараз в областях.

    «Зараз маємо домовленості про співпрацю із Спілкою офіцерів України, «Рухом за розвиток та суверенітет», рухом «Вільні люди», куди входить частина «Самооборони Майдану», є низка політичних партій, котрі теж хотіли б долучитися до нашого руху», - продовжив ініціатор нового громадсько-політичного руху.

За словами Дмитра Яроша, для нього і його однодумців 

найактуальнішою темою залишається війна.

«Наші батальйони присутні у зоні своєї відповідальності на передовій і там виконують ті завдання, які ставить командування АТО разом із Збройними Силами України. Друге завдання, яке ставимо перед собою – це максимально згуртувати та скоординувати діяльність громадських середовищ, які нині є дуже розрізненими, але при цьому всьому, проявляють зацікавлення у координації.  І третій напрямок політичний: створити такий тиск на владу, який би примушував її виконувати ті завдання, які поклав на неї народ після Майдану. Бо ми бачимо, що соціально-економічна та політична ситуація  нестабільна, що не сприяє нашій перемозі над зовнішнім ворогом. Тому ми прикладатимемо максимум зусиль, щоб ті ідеали, які були проголошені на Майдані були здобуті».   

   Щодо назви нового руху, то Дмитро Ярош каже, що це – робочий

варіант.

  «Це робоча назва, і я не в захопленні від використання свого імені у назві цього руху. Ми хочемо згуртувати команду людей-однодумців. Важливо, що ми хочемо розширити ідейно-концептуальну базу і розглядаємо цей рух, як правоцентристське об’єднання, а не тільки націоналістичне. Тому тут буде місце для будь-якого активіста чи бійця. Ідея цього руху – об’єднати людей різних поглядів: націоналістів, консерваторів, демократів, національних демократів. Бо ідея збереження держави об’єднує дуже велике коло людей. Тому така ініціатива і йде від нас. Щоб залучити максимально велику кількість ініціативних, патріотичних, державницьких людей».

                    Опора – за громаду та її обранців             

    Керівник громадсько-політичного сектору нового громадського руху Андрій Шараскін – «Богема» коротко зупинився на завданнях, які поставили перед собою його ініціатори та організатори.

«По перше, це – підвищення обороноздатності нашої країни, підтримка законопроекту про Українську добровольчу армію, який зараз допрацьовується. У ньому одну із ключових ролей займає територіальна оборона і фахова підготовка цієї територіальної оборони. Керувались таким принципом, який діє в Естонії, інших північноєвропейських державах. Хочемо змінити принципи місцевого самоврядування, щоб громадськість мала більше прав.

І третє – це стосунки з владою. Зараз створюються громадські ради при органах влади, але це інструмент більше декларативний, чим дієвий.  Тому розробляємо законопроект про громадські ради. Ми – проти партійних диктатур та партійних закритих списків під час місцевих виборів. Це мають бути виключно ті люди, які уже довели, що вони здатні працювати для громади, в ім’я громади, задля її інтересів, - підкреслив «Богема» - Має бути персональна відповідальність кожної людини, яка представляє громаду».

                          Чому він пішов з «Правого сектору»?

   Дмитро Ярош дав відповідь на запитання, яке нині цікавить багатьох: чому він пішов із створеного ним «Правого сектору»?

 «Причин було багато, але основна – методологічного характеру. Якогось особистісного конфлікту немає. Частина нашого активу доволі революційно налаштована, ще більше, ніж я. Тому не хочу заважати цим хлопцям робити так, як вони вважають за потрібне робити це. При тому, що ми розуміємо, влада – це, у першу чергу – відповідальність. І ці ж самі бойові батальйони, які зараз перебувають на передовій, їхнє забезпечення, участь у бойових діях, воно не може йти паралельно із занадто революційністю. Тому хлопці обрали свій шлях і нехай їм Господь допомагає у цьому. Інша причина – поява неконтрольованих певних груп із «Правого сектору», які замість того, щоб боротися за Україну, натомість займалися не дуже позитивними речами. І у зв’язку з тим, що останнім часом я більше перебував на фронті, а потім – поранення, то ті всі процеси контролювати було надзвичайно важко. Хоча, я зараз помітив, що в «Правому секторі»  намітилося певне природне очищення від таких груп, що я, безумовно, вітаю такий процес.  І ще. Там, у «Правому секторі» мої побратими, друзі і, скажу ще раз, між нами немає певних особистих розбіжностей чи конфліктів. Зрештою,  це нормальний, закономірний шлях, коли та чи інша громадська організація це - інструменти задля  досягнення певних цілей в ім’я України. Тому, не виключно, що через деякий час і «Правий сектор» теж долучиться до цього руху», - сказав Дмитро Ярош.

                          З агресором торгувати не можна

   Нардеп висловив свою точку зору і на процес блокування російських фур активістами прикордонних областей.

   «Ми послідовно, ще з початку військових дій виступаємо за введення воєнного стану в Україні і за припинення будь-яких торгівельних та економічних стосунків з державою-агресором -  з Російською Федерацією. Тому, звичайно, бажано, щоб сама влада приймали відповідні рішення і тоді не треба було б активістам проводити подібні акції. Морально – я на боці тих людей, які блокують ті фури. Бо дуже дивно, навіть уявити важко, якби під час Другої світової війни, скажімо, коли фронт у 1942 році проходив десь біля Москви, в той же час нацистська Німеччина торгує з Радянським Союзом. Це – просто маразм. Тому тут треба чітко розставляти критерії. Бо ті хлопці, які воюють, проливають кров, отримують поранення і гинуть, вони, зрозуміло, не в захопленні від того, що в цей же час за їхніми спинами та на їхній крові хтось заробляє собі мільярди. Тому однозначно – ми підтримуємо такі дії щодо блокування російських фур», - підкреслив Дмитро Ярош.

Політик озвучив, як він розуміє поняття «національна ідея».

«Це поняття добре сформулював ще Степан Андрійович Бандера. Це – здобути і закріпити Українську соборну самостійну державу, державу української нації на українській землі, в якій би кожному її громадянинові були б забезпечені свобода, справедливість і добробут. І ця теза, яку я озвучую чи в Маріуполі, чи  в центральній Україні, чи тут, на Заході України, вона усюди сприймається на «ура».

   Прес-конференцію завершено. Дмитро Ярош каже, що «ось тепер можна і запалити», витягує розпочату пачку «Прими», бере сигарету і виходить.

  Орест САРМАТСЬКИЙ

Фото автора