В останню путь провели жителі Підволочиської громади 46-річного військовослужбовця Ярослава Бойка. Про це повідомили на сторінці громади у фейсбуці.

Ярослав народився в селі Староміщина, разом з дружиною Ольгою виховали двох синів Назара та Дениса.

Коли розпочалася повномасштабна війна, Ярослав працював будівельником у Польщі та не зміг залишитися осторонь, приїхав і попросився у 44 окрему артилерійську бригаду, де і досі несе службу його син Назарій.

Днями дружина і молодший син чекали батька у відпустку на кілька днів і раділи нагородам, які отримали від командування ЗСУ за особливі досягнення. Це мала бути перша відпустка за довгий час перебування на фронті.

Отець Михайло Валійон, декан Підволочиського деканату Тернопільсько-зборівської архиєпархії УГКЦ, очолюючи похоронну відправу в своїй промові, згадує Ярослава, якого особисто знав, говорячи, що Герой був дуже чесним і відповідальним перед сім'єю та своєю рідною <атьківщиною.

Почувши, що почалася війна в Україні, приїхав щоб стати на захист держави. Не так як інші шукали причин, щоб не повернутися в Україну чи як бачимо зараз, докладають максимум зусиль щоб виїхати закордон. Ні , Ярослав був іншим. Його боліла доля країна, він доєднався до свого сина-офіцера, щоб захистити, вберегти свою дитину, відстояти незалежність України, – каже отець Михайло.

Син Назар, стримуючи сльози, повторює: «Батько хотів мене вберегти, а так сталося, що я не вберіг батька».

Дружині Ярослава на похороні вручили «Пам'ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних сил України» від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

Під звуки залпу та державного гімну прощалися з рідним чоловіком, батьком, другом, побратимом та земляком.

Нагадаємо, сьогодні, 21 жовтня У Тернополі відбувся похорон 24-річного бійця полку «Азов» Андрія Барського. 

Фото Підволочиської міської ради