Експорт українського меду зріс у 4 рази (Агроновини)
Якщо у 2012 році експорт українського меду відбувався лише в 11 країн, то, за результатами 2018 року, Україна експортує його вже в 40 країн світу.
Про це заявив директор з розвитку компанії-експортера меду «Асканія-пак» Віктор Іванченко під час зустрічі з членами Спілки пасічників Миколаївської області, повідомляє seeds.org.ua.
Нагадаємо, що вартість українського меду у світі стрімко падає.
«Ми постачаємо вже мед всюди: в Японію, в США, в Європу, на Близький Схід. Змінилась і структура: якщо у 2012 році 33% постачали на трейдерів і 67% – на фасувальників, то вже на кінець 2018 року ситуація змінилась – ми постачаємо більшість меду на фасувальників», – сказав Віктор Іванченко.
За його словами, весь мед, якщо він відповідає прописаним стандартам якості, є натуральним, виникають питання тільки стосовно споживчих властивостей того чи іншого меду.
Мед зі співвідношенням фруктози та глюкози понад 1,35 (різнотрав’я) – ця категорія найбільш ємна та має найбільший попит. При такому співвідношенні мед не кристалізується. Найбільші постачальники такого меду: Аргентина, Китай. Соняшниковий мед має низьке співвідношення фруктози та глюкози. Це хороший і якісний мед. Головна його властивість – він швидко кристалізується. В чому також проблема нашого соняшнику, що він навіть після пастеризації, все одно протягом 3-6 місяців кристалізується. Мед з акації – найпопулярніший. Все дуже просто: він рідкий, прозорий, – сказав експерт.
На даний момент існує чотири основних ринків збуту меду: Європа, США, Близький Схід, Японія. За словами Віктора Іванченко, світовий імпорт-експорт меду оцінюється на рівні 600 тисяч тонн – приблизно по 35% споживається в Європі та США. Таким чином, в Європі діють найбільш жорсткі вимоги до якості меду, а також існує високий попит на органічну продукцію.
Уряд розширив напрями підтримки галузі тваринництва
Урядом прийнято постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 107».
Постановою викладено у новій редакції Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, аквакультури. Про це повідомляє офіційне джерело Мінагрополітики.
Удосконалено та деталізовано механізм надання державної підтримки за напрямами, які фінансувались у попередньому році:
- збільшено розмір дотації за утримання корів з 750 до 900 грн за одну голову (двічі на рік);
- надано можливість скористатись державною підтримкою за вирощування молодняку великої рогатої худоби, у тому числі й закупленого.
Крім цього доповнено новим напрямом державної підтримки, а саме:
- часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств зі зберігання та перероблення зерна.
Метою постанови є забезпечення спрямування державної підтримки у 2019 році для розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також залучення інвестицій у створення потужностей зі зберігання та переробки с/г продукції, зокрема зерна.
Фото з допису
