Оприлюднено подробиці розподілу бюджетних коштів для фермерів на 2018 рік .

Гучні цифри, які втікають крізь пальці, немов пісок. Мова йде про фермерський мільярд, передбачений бюджетною підтримкою аграріїв на 2018 р. Саме зараз, доки звичайні фермери нічого не підозрюють і тихенько готуються до посівної, Мінагрополітики та Мінекономрозвитку також не сидять без діла — готують до «виходу в світ» механізм розподілу бюджетних коштів повідомляє сайт «Куркуль».

Порядок отримання фермерського мільярду вже намічений і навіть підписаний рукою заступника аграрного міністра Максима Мартинюка. Але наскільки реальним буде передбачений механізм? Чи в черговий раз аграріям просто замилюють очі, підсуваючи апріорі недієвий порядок отримання державної допомоги?

Нагадаємо, всього у 2018 р. згідно з урядовою «чернеткою» для підтримки агросектору передбачено 6,3 млрд грн. Таку новину та, зокрема, суму допомоги днями озвучив сам прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Що викликало доволі жваве і гостре обговорення у Facebook. Фермери, які не з чуток знають про реалії бюджетної підтримки, скептично сприйняли обіцянку «чесного» розподілу коштів.

Згідно з урядовою «чернеткою» 6,3 млрд грн для агросектору на 2018 р. розподіляться наступним чином:

* 4 млрд грн — розвиток тваринництва (замінили цією програмою минулорічну квазіакумуляцію);

* 1 млрд грн — на фермерство;

* 1 млрд грн — компенсація придбання с/г техніки вітчизняного виробництва;

* 300 млн грн — садівництво;

* 117,9 млн грн -  інші інструменти підтримки.

Із власних джерел Kurkul.com отримав Постанову про використання бюджетних коштів для розвитку та надання підтримки фермерським господарствам. Саме той варіант документа, який, як ми повідомляли вище, вже підписав Максим Мартинюк. Подивилися ми на той механізм і маємо кілька питань.

По-перше, згідно з Постановою, серед дрібних виробників на державну підтримку можуть розраховувати дві категорії: фермери, у власності та користуванні яких не більше 500 га с/г земель, і які мають чистий дохід (виручку) від продажу продукції за останній рік до 15 млн грн. А також сільськогосподарчі обслуговуючі кооперативи, які мають не менше 20 учасників, у власності та користуванні кожного з яких — не більше 100 га земель с/г призначення). Загалом же обсяг реалізації продукції кооперативу має не перевищувати 30 млн грн за рік.

Виходить, що фінансову допомогу від держави отримають лише господарства до 500 га. Також скористатися підтримкою не зможуть кооперативи, що утворюються довкола одного великого господарства, яке приймає сировину від більш дрібних виробників.

Ще одне питання, яке хвилює не менше — чесність і прозорість надання допомоги. Справа у тому, що в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк завзято рекламував принцип мінімізації впливу людського фактору на розподіл бюджетних коштів.

Раніше він зазначав, що підтримка фермерства — пріоритет для уряду, який має на меті наростити кількість фермерських господарств. При цьому розпоряджатися 1 млрд грн буде Державний фонд з підтримки фермерства.

«Державний фонд підтримки фермерства і АФЗУ. Механізми будуть автоматизовані», — обіцяв Максим Мартинюк. 

А на ділі що?

Механізм передбачає, що прийом заявок на отримання бюджетних коштів здійснюватимуть структурні підрозділи облдержадміністрацій з агропромислового розвитку. Вони ж утворюватимуть комісії та затверджуватимуть їх склад. Оце так зменшення впливу людського фактору…

Очолювати регіональні комісії будуть керівники структурних підрозділів облдержадміністрацій.

До того ж є ще одне уточнення: якщо такі регіональні комісії не будуть створені в областях, документи на отримання коштів направлятимуть до комісії, утвореної Мінагрополітики. Тут і коментувати нічого, адже всі розуміють, наскільки «прозорою» може бути діяльність цієї комісії.

Тепер про цифри.

Аграріям замилюють очі красивими сумами, мільйонами і мільярдами підтримки. Але насправді нові дотації, запропоновані Міністерством аграрної політики, не дотягують навіть до рівня 2012 р. Тоді дотація на 1 голову молодняку до 15 місяців становила 1 тис. грн ($125), сьогодні ж розмір виплат становить 2,5 тис. грн, що складає всього $92. Хтось скаже: «Навіщо рахувати в доларах?» Але ж лише так можна оцінити справжню «вагу» підтримки. Адже за сім років ціни на корми суттєво зросли, натомість вартість молочної сировини залишає бажати кращого. У світлі такої паралелі, бюджетна допомога і дотації втрачають свою цінність.

І на завершення цієї історії, ми проаналізували два варіанти Постанови, порівнявши чернетку із тією версією, під якою поставив свій підпис Мартинюк. І знайшли деякі відмінності.

Зокрема, у пункт 5 Постанови внесли кілька уточнень. Серед них і про те, що компенсація вартості закупленого у суб’єктів насінництва та розсадництва насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції, а також компенсація витрат, пов’язаних з отриманими дорадчими послугами буде частковою.

Також внесли поправку у підпункт про здешевлення кредитів. У початковому варіанті документа було обмеження, яке передбачало, що компенсація розповсюджується на кредити, отримані у державному банку або банку, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі. У Постанові, яку підписав Мартинюк, цього уточнення немає. Чи не призведе це до того, що фіктивні фермерські господарства будуть кредитуватись у приватних «кишенькових банках» голів адміністрацій або пов'язаних осіб, отримуючи компенсації за ці кредити?

До того ж у пункті 6 Постанови уточнили, що для надання фінансової підтримки на компенсацію вартості закупленого у суб’єктів насінництва та розсадництва насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції, а також компенсацію витрат, пов’язаних з отриманими дорадчими послугами, будуть створені регіональні комісії на базі структурних підрозділів облдержадміністрацій з питань агропромислового розвитку.

Також змінився пункт про фінансову підтримку с/г обслуговуючих кооперативів. Чорновий варіант передбачав, що фінансування кооперативів здійснюватиметься на умовах постанови Кабміну від 9 березня 2011 р. №272.

Потім же цей пункт вирішили змінити і прописати новий порядок, який обмежує час отримання компенсації до 1 листопада. Це при тому, що перелік і граничну вартість техніки і обладнання, яку зможуть компенсувати, затверджує Мінагрополітики. Наразі цих даних немає. Коли відомство опублікує таку інформацію на офіційному сайті — невідомо. А дні спливають, і до 1 листопада лишається все менше і менше часу.

Одним словом, аграрії зараз вже готують заявки і кожен сподівається отримати фінансову підтримку. Як воно буде — покаже час.