Фермери вимагають знищити кабанів (Агро-новини)
АЧС вже майже дісталася кордонів Німеччини. Побоюючись збитків фермерська асоціація вимагає відстрілу 70 % диких кабанів в якості запобіжного заходу. Про це повідомляє agroreview.com.
«Крім того, потрібно дозволити вбивати самок кабана. Страждання тварин в результаті дій мисливців набагато менше, ніж від поширення чуми», — сказав віце-президент Асоціації фермерів Вернер Шварц.
Він додав, що масове культивування кукурудзи для біогазових установок забезпечило кабанам велику кількість їжі і місця для укриття, що сприяло зростанню популяції.
Міністр сільського господарства Німеччини Крістіан Шмідт згоден із запропонованим посиленням відстрілу.
«Розумне скорочення популяцій дикого кабана відіграє ключову роль у профілактиці поширення АЧС. Щоб досягти мети скорочення їх популяції, сезон полювання на кабана повинен бути цілорічним», — сказав він.
За оцінкою фахівців, потенційний збиток може становити €2-3 млрд/рік. Якщо до цього додати витрати на боротьбу з хворобами і втрати всієї пов'язаної з сільським господарством харчової промисловості, то сума буде обчислюватися десятками мільярдів.
Українське сало залишається дефіцитним продуктом
За словами керівника асоціації «Свинарі України» Артура Лози, в Україні за 2017 р. імпорт сала склав 40–50 тис. т, і надалі залишиться в дефіциті, пише agro-smart.com.ua.
«Основними імпортованими категоріями серед продукції свинарства у 2017 р. були сало й субпродукти. Україна давно відчуває дефіцит на сало й залежна від імпорту в цьому сегменті. І це стосується не лише минулого року, ми завжди імпортуємо значну кількість цього продукту. Поки що важко сказати точно, але цифра приблизно на рівні 2016 р. — 40–50 тис. т», — розповідає Артур Лоза.
Він додав, що кризову ситуацію в галузі підсилює АЧС і скорочення поголів’я, зокрема в присадибних господарствах.
«Тому ми спостерігали незвичайну ситуацію, коли вартість сала іноді зрівнювалася з вартістю м’яса на споживчих ринках у певні періоди. Ця тенденція збережеться й надалі», — вважає керівник Асоціації.
Сало, яке постачається в Україну, повністю йде на переробку, на виробництво ковбасних виробів. На продуктових ринках представлена продукція для кінцевого споживання, що надходить із присадибних господарств.
Старі аграрні проблеми запропонували вирішити хвильовими технологіями
Одразу дві агроінновації запропонували новий підхід до старих проблем. Рішенням стало використання хвиль. Про це повідомляє Agrohub.
Голландський стартап VanderSat працює в галузі точного землеробства через аналіз супутникових даних. Але він працює використовуючи інший підхід: інформацію про температуру та вологість ґрунту він отримує з мікрохвильових датчиків, а не зі знімків супутника.
Це вирішує одну з ключових проблем при роботі з супутником — хмари. Тепер візуальна недоступність ділянки не є перешкодою.
Друга технологія з використанням хвиль пов’язана з просушкою бобових та зерна. Американський стартап DryMax готовий вивести на ринок низькотепловий радіохвильовий процес сушки.
Під час цього процесу не використовується нагрівання. Всю роботу виконують довгі радіохвилі. При потраплянні в молекулу вони витісняють воду.
