Осінні ранки не схожі на літні. Це зрозуміло. Вони похмурі, скупі на сонце. І все ж. Ранок у місті завжди винятковий.

Це тиша. Це розміреність. Це широкі знелюднені вулиці. Це будинки, що здається, вищі, ніж удень. Це час. Час, аби розглянутись навколо.

Помітити пізні квіти, що розцвіли біля будинку. Пса, що сховався у них, огорожу, чиї візерунки замасковані диким виноградом.

Це час спостережень. І за собою теж.

Анна Золотнюк

Фото авторки