Жінка самотужки день у день, порція за порцією вже напекла чимало. Юля працює контент-менеджеркою, але через війну обсяги роботи зменшились, відповідно й заробіток. Її історію розповідає Координаційний штаб підтримки оборони України. 

Триває війна, кожен намагається чимось допомагати нашим захисникам і людям, які під обстрілами. З перших днів я теж задумалась, чим можу бути корисною. Мій чоловік побачив оголошення у Telegram-каналі про потребу в печиві для пакунків на передову. Люблю випічку, вмію пекти, тому взялася за цю справу. Звісно, мої масштаби не надто великі, бо самотужки печу у вільний час, але кожне печиво - від щирого серця,- розповіла Юлія.

Дізнавшись, що жінка пече смаколики на передову, родичі й друзі допомагають їй з придбанням продуктів.

Тернополянка вже напекла кілька десятків кілограмів печива

Першою зголосилася підтримати випікання печива моя сестра. За пожертвувані нею кошти я закупила продукти і спекла перші партії «квіточок». Коли закінчилися продукти, розмістила оголошення на сторінці у Фейсбуці та Інстаграмі. Відгукнулися бажаючі долучитися, серед них і сестра мого чоловіка, яка живе за кордоном. Я вже напекла кілька десятків кілограмів печива. Тісто готую за рецептом із дитинства, таке, яке робила моя мама: борошно, маргарин, яйця, цукор, ванілін, розпушувач. Печиво вдається смачне, довго зберігається, витримує далеку дорогу. Раніше старалася пекти вдень, щоб дотримуватись світломаскувального режиму, а тепер пристосувалася й уночі - щільно закриваю вікна, вмикаю маленьку лампу,- ділиться жінка.

Брат Юлії – доброволець. Тому вона не з чуток знає, як важливо зараз допомагати військовим на фронті.

Кожен пакетик печива Юлія ще й ідеально фасує: «ромашка» до «ромашки». Вірить, що такі дрібнички нагадують нашим захисникам, що про них дбають, що їх чекають.

Кожен пакетик печива Юлія ще й ідеально фасує: «ромашка» до «ромашки».

Мій брат пішов добровольцем на фронт, хоча раніше не служив в армії. Телефонуємо до нього, надсилаємо повідомлення, хвилюємось, молимось, щоб Бог оберігав його. Багато знайомих воюють, є навіть такі, які багато років були за кордоном, а на початку війни повернулися й пішли захищати Україну. Готую печиво й думаю про них, щиро вболіваю. Випічка - це зараз не просто про їжу. Це про прояв турботи і підтримки. Нагадування всім тим, хто зараз перебуває у важкій ситуації, що ми про них не забули і щиро хочемо допомогти. Моє печиво приготовлене з любов’ю і заряджене на перемогу,- переконана Юлія.

Згодом печиво передає до Координаційного штабу підтримки оборони України, а вони вже – відправляють на передову нашим бійцям.

Фото з допису