Ось поручні — вигинаються елегантно, наче майстри знали, як перетворити дерево й метал у піддатливу субстанцію. Огорожі легкі та мереживні, зроблені більше для краси й того, аби милувати око, а не перешкоджати в “проникненні на територію”.

Ці деталі — з Кременця, Бучача, Бережан, Чорткова — говорять про різне, а водночас витворюють спільний знаменник містечок з історією. Тут продумана кожна деталь. Тут кожна дещиця оповідає свою частину історії. Тут складові нагадують про майстрів та про власників. Це багатоголосся свідків, мешканців, творців викреслює головне, за чим їдеш у мандри — особливий дух міста.

Анна Золотнюк

Фото авторки