Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Залізцях на Тернопільщині (колишній костел Святого Лаврентія ордену августинців) —пам'ятка архітектури національного значення

Як пише директор Залозецького краєзнавчого музею Василь Ільчишин, історія Покровської церкви розпочинається ще у далекому XVII ст., у в той час як католицького костелу.

Тоді, за згоди Великого князя Руського, короля Владислава IV Вази до Руського воєводства прибули ченці-августинці. Історія монастиря в Залізцях Нових розпочалась 1639-го, коли з дозволу єпископа луцького Андрія Гембицького отець Флоріан Ґранський на передмісті посвятив наріжний камінь костелу.

- Його будівництво на кошти Яреми Вишневецького тривало до 1645, коли на початку року неповнолітні князі Дмитро і Костянтин Вишневецькі мали б дати згоду на закладення при костелі монастиря августинців. Їхній опікун князь Ярема 25 квітня 1645 надав ченцям фундуш з коштів, матеріалів, дозволів на використання лісів, млинів тощо маєтностей Залізців, - розповідає історик.

Після поділів Речі Посполитої Залізці відійшли до імперії Габсбургів. Внаслідок релігійних реформ Йозефа II, 14 квітня 1787 був закритий монастир, де перебувало 7 священників, 4 клірики, 4 брати.

Ченці покинули монастир у 1790 році і його майно тоді ж продали з аукціону. Храм за 2.789 флоринів купила УГКЦ для облаштування церкви. Після 1801 монастир з двох корпусів передали прибулим з Бродів сестрам Милосердя (шариткам) під шпиталь.

Незважаючи на перипетії століть, воєн і перебудов, будівля церкви та дзвіниці ще досі зберегла барокові риси. Зокрема, в інтер’єрі Покровської церкви спостерігаємо барокову скульптуру та елементи іконостасу і вівтарів XVIII ст.

Фото з допису