Відходи життєдіяльності, сміття, недопалки - все це картина не окраїн якогось занедбаного міста чи житла безпритульних. Саме так у Зборові, Тернопільської області з роками став виглядати меморіал пам’яті загиблим у часи Голокосту.

Особливо це кидається в очі на фоні оголошеної 27 січня жалоби – в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Нас часто дивує ставлення людей до інших народів, бо це є частиною менталітету представників різних націй. Ще більше дивує, що молодь, почасти, не знає і не хоче знати історії.

18579452_1517859034932623_8832341_n

18685531_1517859091599284_1744227283_n

18685559_1517859488265911_939519956_n

imageі

 

Трохи історії : У роки окупації фашистами українських земель у Зборові діяло гетто. Там своєї смерті чекали євреї з навколишніх територій. Пан Сухінський, зборівчанин, будучи юнаком, врятував від загибелі сім'ю Зейгер, сховавши їх на своєму дворі. Хоч за такий вчинок йому самому могла “світити” смертна кара. 2 роки шестеро людей прожили у виритому окопі під деревом, який і зараз помітний у дворі. Пан Сухінський годував їх, а ночами випускав хоча б походити (під деревом сім'я жила у практично лежачому стані). У 87-му році родина вирішила відшукати рятівника, разом із журналістами їм це таки вдалось, у 90-му Сухінський нагороджений статусом Праведника світу. Про його подвиг писали американські ЗМІ. Могила Антося, так його звали містяни, знаходиться на зборівському кладовищі. Варто зазначити, що могила дуже занедбана, напису майже не видно. Інколи там прибирають учні Зборівської гімназії. Згодом, родина профінансувала встановлення меморіалу на місці колишнього гетто (зараз територія суду, маркету та ринку). Що ж із виглядом меморіалу зараз? Плити розбито. Металева “зірка Давида” зникла (мабуть, постаралися шукачі металу). А з частини, обкладеної камінням, зникло саме каміння.

Фото авторки