Палац у селі Білокриниця, що на Кременеччині, є однією з найкраще збережених історико-архітектурних пам’яток та туристичних об’єктів Тернопільщини. Зараз у його стінах розташований лісотехнічний коледж. Нещодавно ця унікальна споруда увійшла до сотні коротких відеофільмів, знятих в рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини».

- Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Польщі в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018», – повідомляють в анотації. 

Історія Білокриницького палацу надзвичайно багата і моментами трагічна. За час свого існування він переходив від одних власників до інших, кілька разів руйнувався і знову поставав з попелу у прямому розумінні.

- Перша згадка про Білокриницю – 1438 рік. З другої половини XVI століття Білокриниця переходить у власність князів Збаразьких. У 1603 році фортецю зруйнували татари, але за три роки Збаразькі її знову відбудували. Польський королевич Владислав IV, який йшов на Московію в 1617 році, на кілька тижнів зупинявся в Білокриниці. У 1631 році Білокриниця переходить до роду Вишневецьких, а у 1725 до Радзівілів, – йдеться у розповіді.

Та польський король не єдиний, хто гостював у славетному палаці.

- Восени 1705 року в замку перебував гетьман України Іван Мазепа. І вже тоді, очевидно, виношував плани зближення зі шведським королем Карлом ХІІ. З Дубна й Бродів гетьман часто навідувався до княгині Ганни Дольської на хутір Біла Криниця, біля Кременця. Княгиня була в родинних зв’язках із підтриманим шведами познанським воєводою Станіславом Лещинським, який волею обставин став польським королем, – розповідають на сайті  Кременецького лісотехнічного коледжу.

Свого остаточного, нинішнього вигляду, палац набув після того, як в Олександра Колонна-Чосновського недобудовану споруду викупив російський філантроп Олександр Воронін. Він значно розширив резиденцію, надаючи їй рис тюдорівської неоготики. Воронін помер 1890 року і заповів палац аграрній школі для селянських дітей. Вона діяла тут до вибуху Другої світової, а після вигнання німців, школу переобладнали під технікум, а згодом – коледж, що міститься тут і нині.

Відео «YouTube», фото з відкритих джерел