Повернути  ставу природну чистоту цілком можливо. Як це зробити, знають українські науковці. Очистити водосховище від синьо-зелених водоростей, які спричиняють каламутність та неприємний запах водойми, фахівці планують виключно біологічним методом. Це відносно малозатратний проект, проте ефект від нього неабиякий. У Тернопільскій мерії вже відгукнулись на пропозицію екологів і звернулися до проектантів, аби встановлені механізми очистки мали не тільки практичне значення, а й естетичну цінність.

Не обійшлося без втручання людини

Про погіршення стану водних екологічних систем, а разом з тим якості води, не чув хіба що глухий. З року в рік експерти лякають громадськість песимістичними прогнозами щодо цілковитого зневоднення планети. Першим тривожним дзвінком стало зникнення з географічних карт водних капілярів єдиного живого організму – маленьких річок та приток. Та світ не відреагував на сигнал тривожної кнопки і в результаті зневоднення дісталося основних водних артерій світу. Біда не тільки в тому, що доступної води у світі меншає. Виявляється, через зменшення її рівня у річках та водоймах змінюються екологічні системи.  Багато людей, які чують про світові проблеми, думають, що вони не стосуються нашого міста чи села. А ось і не правильно. А підтвердженням цьому є явища, які відбуваються з Тернопільським ставом.

- Упродовж 25 років в області, та й у країні в цілому, спостерігається погіршення стану водних екологічних систем. Це, зокрема, пов’язано з масовим розвитком синьо-зелених водоростей. Наочним прикладом є Тернопільське водосховище, яке у народі називають озером, - розповідає директор департаменту екології та природних ресурсів у Тернопільській області Орест Сінгалевич. -  Річ у тому, що у водоймі створено ідеальне середовище для їх розмноження. По-перше, розвиток синьо-зелених водоростей пов'язаний з підвищенням температури води. Спитаєте, чому вона підвищується? Тому що знижується її рівень і вона сильніше прогрівається. Крім того, підвищується і температура атмосфери.

Та виявляється, що це не єдиний фактор, який негативно  впливає на стан водного середовища. Як ви вже, мабуть, здогадалися, тут не обійшлося без людського втручання. Спостерігається евтрофування водойми, тобто збагачення води органічними сполуками, які є кормовою базою для синьо-зелених водоростей. Вода, яка утворюється внаслідок танення снігу та дощів з вулиць, тротуарів, майданів міста, потрапляє без очищення у водойму.

У 60-х роках минулого століття кардинально очистили  водосховище. Але, як у нас часто буває, хотіли якнайкраще, а вийшло - як завжди. Разом з відмерлими рештками рослин і намулом з водойми вилучили необхідний для підтримання екологічного балансу фітопланктон, тобто комплекс водних рослин.

- Трофічні ланцюги вибудувані з великої кількості організмів – від найпростіших до найскладніших. Відповідно одна група організмів поїдає іншу. У кінцевому результаті екологічна система сама себе регулює. Поки що маємо великий резервуар води, заселений простими організмами, яких немає кому поїдати. Вони відмирають, а органічні рештки починають гнити. Знижується кількість кисню, погіршуються умови для існування іхтіофауни. На відтворення таких великих екосистем потрібно кілька десятиліть. Найбільший розвиток мікроорганізмів спостерігається у період року з найвищими температурами. Зі зниженням температури синьо-зелені водорості зникають, - пояснює Орест Сінгалевич.

Це підтверджено дослідженнями, проведеними науковцями Тернопільського національного педагогічного університету спільно з канадськими вченими, які запропонували основні напрями стабілізації екологічної системи водосховища, в тому числі шляхом очищення та аерації води.

У світі є системи очистки стоків, але реалізувати ці проекти на рівні Тернополя не можливо. Вони передбачають будівництво потужних комплексів, які розмістити у середмісті ніде.

Уздовж берега вишикують фонтани

І ось на допомогу світовій спільноті прийшли українські вчені. Упродовж десятків літ  науковий працівник Інституту колоїдної хімії та хімії води Академії наук України, доктор наук, професор Петро Гвоздяк розробляє та впроваджує системи очистки та оздоровлення вод. У 80-их роках ним було реалізовано проект очищення зворотних вод Колиндянського концентратно-дріжджового комбінату. Це був перший об’єкт в Радянському Союзі, на якому вирішено проблему очистки складних стоків виключно біологічним методом.

- Принцип очистки води доволі простий. Скажімо, екосистема річки здатна самоочиститися на відстані 30 км. Науковці запропонували зібрати весь біокомплекс й очистити воду на короткому відрізку. Аналогічний принцип застосовано і в класичних схемах очистки зворотних вод на очисних спорудах. Але вони надто не досконалі, адже передбачають використання бактерій, які перебувають у вільному стані. Вони потребують постійного забезпечення киснем. У випадку відімкнення електроенергії протягом трьох годин усі бактерії гинуть. Згодом їх потрібно відкачувати та по-новому розводити, - каже пан Сінгалевич. – Професор Гвоздяк запропонував виростити спеціальні штами бактерій, які  прикріпити до синтетичних волокон. Таким чином вода проходитиме через волокна, і бактерії очищуватимуть її. Виїдатимуть всю органіку, розмножуватимуться. Старі бактерії відмиратимуть, а нові продовжуватимуть очистку води. Відмерлі організми є  чудовим органічним добривом. Волокна при цьому не розкладаються, адже вони синтетичні. Їх виробляють в Україні. За допомогою такої технології було досягнуто високого рівня    очистки навіть зворотних вод підприємств з екстремальним забрудненням нафтопродуктами.

За словами Ореста Сінгалевича, технологія не потребує великих затрат коштів та часу. Механізм доволі простий. Достатньо сконструювати так звані «вії», через які проходитиме вода. Над ними монтується біоплато з вищої водної рослинності.

- У нижній частині мікроорганізми розкладають усю органіку, а вища рослинність засвоює продукти розкладу. Таким чином знімається антропогенний прес на водну екосистему. Вважаємо, що біоплато потрібно будувати в районах скидів дощових і талих вод. Слід перехопити сток води, де потрапляє у водосховище  забруднення. Це дозволить на 80% вирішити проблему збереження чистоти водойми, - каже Орест Сінгалевич.

Науковці мають намір встановити також спеціальний комплекс установок уздовж берега, що у народі називають «Підзамче». У мерії хотіли б надати йому естетичної цінності, а саме вздовж берега на установках змонтувати фонтани. За попередніми розрахунками, ці роботи можна профінансувати за рахунок міського фонду охорони навколишнього середовища.

За словами фахівців, побачити перші результати тернополяни зможуть через місяць від початку роботи установок, а лабораторні дослідження якості води можуть зафіксувати позитивні зміни ще швидше.

Джерело: gazeta1.com