Триває дискусія щодо доцільності поховання на території міського меморіалу в Чорткові українських патріотів, розстріляних у часи війни фашистами.

У хаті мешканця Йосипа Кіндрата на західній околиці с. Хом`яківка неподалік хутору Кавказ відбувалися сходини представників членів ОУН Чортківського району, пишуть 90-річний Степан Ананійович Осадца, учасник боротьби ОУН-УПА та 85-річний Степан Євстахійович Осадца, учасник війни,

полковник запасу у «Голосі народу», повідомляє «Золота Пектораль».

Проводилось таке зібрання таємно. Осередок польської Армії Крайової під командуванням Комбіновського зосереджувався в приміщенні тютюнової фабрики в с. Нагірянка, котрому стало відомо про ті сходини. Тож оперативно обступили хату Йосипа Кіндрата, заарештувавши частину учасників сходин: господаря хати з дружиною Єлизаветою, деяких членів – учасників зборів, а більшість встигла розійтися в бік цвинтаря і Марилівки… Було заарештовано двох чоловіків з Полівців. Арештовані були доправлені під охороною членів Армії Крайової на тютюнову фабрику, а через кілька днів їх відправили до Чортківської в’язниці – там керували гестапівці. Та ще через декілька днів їх розстріляли недалеко від колишньої порохівні колишнього польського корпусу прикордонної охорони. Розстріляні були поховані на глибині 1,5 м (це вже в січні 1943 року), у розрихленій землі поховання (52 + 4) на глибині 2 м. При розкопках у жовтні 2017 року першими виявили скелети, з котрих три чоловічі і один жіночий… Кіндрат Йосип та його дружина Єлизавета і два чоловіки з Полівців, прізвища тепер невідомі.

Пан Юхим Макотерський цифру (52 + 4 + 4 = 60) розстріляних опублікував у «Голосі народу».

Щодо розстріляного Віктора Побуринного, уродженця містечка Ягільниця, арештованого раніше – восени 1942 року і розстріляного, то доречно його ім`я зарахувати до числа розстріляних 56-ти 27 листопада 1942 року. Залишається встановити прізвища трьох розстріляних в цей день.

Мирон Конол (вік 89 років) – уродженець містечка Ягільниця, знав Віктора Побуринного і підтримує такі дані. Тепер він – мешканець Нагірянки. Щодо перепоховань тлінних залишків 60-ти розстріляних, то висловлюємось за меморіал на старому цвинтарі, а місце розстрілу варто позначити високим хрестом, адже пролилась українська кров на чорній землі розстрілів.