У Тернопільській обласній раді буде 64 депутати, а у міській – лише 42. Окрім того, переможець виборчих перегонів на окрузі може не отримати мандат.

Про ці та інші новації у виборчому законодавстві «Терен» розпитав у юриста Тернопільського осередку Комітету виборців України Володимира Курила.

«Ніхто не знав, яким вийде той законопроект»

Про те, що місцеві вибори відбудуться 25 жовтня, вся Україна дізналася за інформацією із Тернополя. Президент Петро Порошенко оголосив новину на початку квітня, представляючи керівника обласної ОДА. Проте донедавна ми не знали, за якими правилами відбуватиметься голосування. І справді: поки що дуже мало людей розуміють усі нюанси, що стосуються наступних виборів.

- Ви маєте рацію, - каже Володимир Курило. - Ми майже до середини серпня не знали, як відбуватимуться нові вибори і чи будуть взагалі. Дехто сумнівався, що ухвалений Верховною Радою документ підпише Президент. Існувала також загроза, що вибори пройдуть за старими правилами гри.

- Яким, на вашу думку, є новий закон – кращим за попередній чи гіршим?

- У народі кажуть: «Усе, що не робиться, - на краще». Цей вислів можна застосувати і щодо Закону про вибори, адже все-таки щось змінюється. Задекларований цим документом перехід від закритих списків до так званих відкритих – уже перший позитив. Хоча не так усе там, насправді, й відкрито. Усе ж виборець має право знати, за кого він голосує. І восени ми зробимо перший крок у цьому напрямку. Не рішення партійних зборів має бути вирішальним, а саме думка виборця!  

- Комітет виборців України брав активну участь в обговоренні законопроекту, який Верховна Рада ухвалила у першому читанні. Фахівці пропонували чимало змін. Чи усі їх врахували?

- На превеликий жаль, врахували дуже мало наших поправок. Однак хочу відзначити один великий «плюс»: КВУ ініціював широке обговорення вищезазначеного законопроекту, тож до справи долучилося дуже широке коло експертів, громадських діячів, представників різних політичних сил. Брали участь у дискусіях і працівники міжнародних організацій, які моніторять виборчий процес у різних країнах світу. Це хороший досвід, і його можуть наслідувати інші громадські організації при обговоренні наступних законопроектів, що стосуватимуться різних сфер нашого життя…

- Закон про місцеві вибори парламент прийняв 14 липня. Але знаючі люди кажуть, що після того, як його проголосували, документ ще суттєво допрацьовували і переробляли. Це правда?

- Закон, прийнятий у першому читанні, суттєво відрізнявся від того документа, який ухвалили у другому читанні. Поправок було море. І навіть той закон, який прийняли 14 липня, дорогою до Адміністрації Президента і при остаточному формуванні зазнав чимало змін і уточнень. По-перше, багато правок до нього вносили у залі, з голосу. Це треба було врахувати. По-друге, довелося виправити чимало технічних описок, орфографічних і пунктуаційних помилок. Проте це доопрацювання суттєво документ не змінило. Додалися якісь незначні нюанси.

До речі, чимало політиків зверталися до КВУ, чи наші експерти не знають, що змінили у документі і чи не змінили його зміст. Адже до підпису Президента ніхто не знав, яким вийде той законопроект. Наприклад, було невідомо: частина відкритого партійного списку буде із трьома представниками чи з двома? Окрім того, під питанням залишалося: чи дозволять одному кандидату балотуватися до рад різних рівнів?

Чітко прописали алгоритм відкликання депутата

- Відповідно до нового закону, вибори до сільських і селищних рад повинні проходити за мажоритарною системою. Чому? Від пропорційної повністю відмовилися? Поясніть нюанси…  

- Грати за правилами партійних списків при голосуванні за кандидатів до сільської ради, в якій буде 12-14 депутатів, буде дуже складно. Тоді або доведеться понижувати відсотковий бар’єр, або вигадувати щось інше. Я підтримую позицію, що сільські і селищні ради повинні обиратися зі мажоритаркою. Це потрібно для того, щоб виборець знав свого кандидата. Тим паче, йде до того, що ми зможемо відкликати тих депутатів, які не виконують своїх обов’язків. Раніше цей механізм не був відпрацьований, а тапер алгоритм чітко прописаний.

Звісно, цікаво буде поспостерігати, коли цей механізм хтось застосує. І чи дасть він результат. Однак принаймні – правила, як діяти у подібній ситуації, уже є.

- Тобто, на вашу думку, саме мажоритарка дозволяє людям обрати знайому людину?

- Наголошую - у межах села і селища. Навіть до міста цей принцип не завжди можливо застосувати.  

- Але ж обласні, міські і районні ради тепер обиратимуть за відкритими списками. Що це дасть виборцю? Як, врешті, виглядатиме?

- Насправді це буде дуже цікаво. Активні виборці, журналісти, самі політики незабаром помітять політичні «торги» і внутрішню боротьбу у власних осередках за відповідні округи. Наприклад, у Тернополі збільшиться кількість округів – їх буде 42, а не 30. І ми ще не знаємо, у яких межах їх «наріжуть». Але округи, порівняно з виборами у 2010 році, точно зменшаться. Тож представники різних політичних сил боротимуться за те, щоб отримати той округ, де у них будуть слабші конкуренти. Я не пророк, але прогнозую восени «політичний шпіонаж»: представники осередків у різний спосіб дізнаватимуться, хто ж саме планує йти на вбори від «суперників» на тому чи іншому окрузі.

Як саме виглядатиме відкритий список? У нас буде бюлетень, в якому спершу буде вказана особа, яка має 100%-ий шанс на перемогу. Як правило, йтиметься про лідера місцевого партійного осередку. Хоча за №1 у Тернополі в багатьох осередках уже тривають війни, тому очікувати можна будь-чого. Решта списку – кандидати у депутати, яких закріплятимуть за певним округом під час партійної конференції в місцевому осередку. Виборець, прийшовши на дільницю у день голосування, отримає бюлетень і побачить: найменування політичної сили, прізвище людини, яка йде у списку під №1, і прізвище кандидата від цієї партії на своєму окрузі. Однак у бюлетені може бути і одне прізвище, якщо партія на цьому територіально-виборчому окрузі не висуває свого кандидата. Наприклад, у партії – лише 7 кандидатів, а не 42, тобто на кожен округ.

Отже, тепер виборець голосуватиме однією «галочкою» відразу за все – політичну силу, її №1 і запропонованого кандидата на окрузі. Ключовий момент – вибір політичної сили.

На бюлетені буде докладне роз’яснення

- Наступний цікавий момент при врахуванні голосу виборця – розподіл самих мандатів…

- Так, і тут є суттєві зміни. Адже ТВК спершу враховуватиме результати тих політичних сил, які подолали 5-відсотковий бар’єр. Нагадаю, на виборах у 2010 році до рад проходили ті, хто долав 3 відсотки. Лише після цього ТВК встановлюватимуть виборчу квоту за нескладною формулою. Тобто визначатимуть, скільки мандатів отримає кожна політична сила. Лише після цього сформують рейтинг кандидатів, причому не за кількістю голосів, відданих за цього чи іншого кандидата, а за відсотковим відношенням. Через це багато політичних сил висловлюють невдоволення. Адже, як акуратно не перерозподілятимуть виборчі округи, однаковою кількість виборців у них все одно не буде, тож і відсотки будуть «плаваючі».   

Найцікавіше ми побачимо згодом, адже переможець на мажоритарному окрузі не обов’язково отримає жаданий мандат. По-перше, політична сила, яку він представляв на виборах, може не подолати прохідний бар’єр. По-друге, отриманий рейтинг не гарантує, що кандидати від цієї ж партії не наберуть більше голосів на інших округах. Відтак вони отримають пріоритетне право на мандат.

- І рахувати треба вчитися по-новому, і навіть бюлетень буде іншим… Чи не заплутає це людей?

- Нагадаю, на руки виборці 25 жовтня отримають не один бюлетень. Адже ми обиратимемо і кандидатів до обласної ради, і до міської чи сільської. Це будуть і вибори голів місцевих рад. Якщо людина буде зовсім не знайома з новим виборчим законодавством, вона дійсно може поставити «галочки» не там, де треба.

Законодавство передбачає, що на самому бюлетені буде роз’яснення, як виборцю правильно здійснити своє волевиявлення. Розміщувати інформаційні матеріали – плакати, буклети також зобов’яжуть членів дільничних виборчих комісій. Тому це вже питання до виборця – наскільки відповідально він поставиться до своєї участі в голосуванні. Очевидно, ЦВК також підготує відповідні соціальні ролики чи програми, які допоможуть виборцю не розгубитися у кабінці.

Другого туру виборів мера у Тернополі може не бути

- Ви уже згадували, що в Тернополі буде 42 округи і, відповідно, 42 депутати. Чому? Адже у цій каденції – 60 обранців?

- Це сталося тому, що у законі про місцеві вибори визначили чітке співвідношення кількості депутатів від кількості виборців у населеному пункті. Тернопіль потрапив у межу, де опинилися міста від 100 до 250 тисяч виборців. Я вважаю, що зменшення числа депутатів – хороший крок. Представницькі органи дійсно варто зменшити. Нам не потрібно стільки мандатів.   

- Цей же закон визначив: вибори міських голів у населених пунктах, де є понад 90 тисяч виборців, і ця норма стосується Тернополя, пройдуть у два тури. Тобто другий тур можливий 15 листопада…

- Ви вдало підмітили: «другий тур можливий 15 листопада», адже якщо у першому турі кандидат у мери набере 50%+1 голос, то другого туру не буде. КВУ таку норму також вважає позитивною. Адже під час попередніх виборів ми неодноразово спостерігали, як політичні гравці висували технічних кандидатів, які грали на електоральному полі основного суперника. Відтак, завдяки нечесній грі, можна було відібрати не одну сотню голосів. Система двох турів усе-таки надає можливість виборцю зробити вільніший вибір.

- Цікавою є ще одна норма закону: «серед висунутих кандидатами у депутати повинно бути не менше 30% представників однієї статі»… Але ж ми не звикли бачити у місцевих радах такої кількості жінок-депутатів?

- Ця норма насправді стосується не тільки жінок. Зрештою, представники однієї статі мають становити 30% виборчого списку. Це зовсім не означає, що жінки отримають 30% мандатів. Нагадаю, я вже казав, що депутатів обиратимуть за рейтингом. Який рейтинг отримають жінки – невідомо. Проте жінок для виборчих списків політикам дійсно доведеться десь «нашкребти». Напевно, ми незабаром будемо спостерігати «війну» партійців за активних, розумних, авторитетних тернополянок, здатних підтягнути імідж політичної сили або бодай позитивно її презентувати.  

- Які у нас перспективи, на вашу думку…

- Хочеться, аби виборці були активними і відповідальними за свій вибір. Аби вони відстояли ті пріоритети, за які ми стояли на Майданах. Обирати кандидатів у місцеві ради треба розумом, а не вестися на нечесні кроки, до яких можуть вдатися політики. Все-таки попит породжує пропозицію. Якщо попиту на «чорнуху» не буде, то місцеві осередки і кандидати до неї не вдаватимуться…

Ми далеко не про всі новації та нюанси згадали, але уже зрозуміло: навіть самим партійцям, а не лише пересічному виборцю доведеться вивчати виборче законодавство. Є ще рівно два місяці, аби в усьому розібратися.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

Фото з відкритих джерел

Довідка. Сюрпризи нового закону про вибори:

17-20 вересня мають оголосити нові округи. «Нарізка» округів - абсолютно нова, окрім тих сіл і селищ, де кількість депутатів не змінилася;

не пізніше 21 вересня ЦВК оприлюднить список партій, які будуть учасниками місцевих виборів. Цього дня також розпочнеться офіційне висунення кандидатів, яке завершиться 30 вересня;

730 днів або два роки становитиме строк повноважень депутатів місцевих рад, якщо Верховна Рада проголосує за зміни до Конституції України, запропоновані Президентом. В іншому разі місцеві ради, обрані в 2015 році, працюватимуть п’ять років, якщо не буде інших позачергових місцевих виборів або якщо Верховна Рада не вигадає ще чогось новенького.