Після освячення ікони Зарваницької Богородиці під час завершення Першого Всеукраїнського іконописного  пленеру «Вікно у Небо. Зарваниця – 2016»  краплина води кілька годин залишалась біля ока святого образу.

Після нашого фоторепортажу про заключну виставку ікон, створених упродовж іконописного пленеру у Зарваниці, до редакції «Терену» звернулась мешканка Дрогобича Марія Сененька.

У телефонній розмові з автором публікації жінка сказала наступне:

«На празник Трьох Святителів ми приїхали із Дрогобича до Зарваниці. Після ранішньої Служби Божої у церкві Пресвятої Євхаристії і чину Водоосвячення священик сказав, що зараз буде відкриття виставки ікон, які художники писали тут, у Зарваниці. Ми всі пішли до головного собору. Дуже нас вразили ті образи,які створили художники. Нам аж плакати хотілося з радості, що люди мають такий Божий дар і дарують віруючим можливість споглядати і молитися до написаних ними ікон. Кожен з образів наче випромінював світло. Бо видно, що писали їх люди добрі, віруючі. А те, що створені ікони вже є благодатними, засвідчив факт, який мене і моїх земляків дуже зворушив.

Всі ці 12 ікон благословив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Теодор. Усіх нас та написані ікони священик окропив свяченою водою. Ми бачили, що вода була на багатьох образах.

Після цього ми ще сходили до парафіяльної церкви, молилися чудотворній іконі Зарваницької Божої Матері, пішли на Хресну дорогу. І десь за дві годин знову повернулися до собору. Бо отець нам казав: якщо того дня три рази переступиш поріг храму, то буде особливе полегшення душі і тіла. Коли ми зайшли до церкви, то людей там майже не було. Ще раз почали вдивлятися у написані образи, на ту красу. Святі Михайло, Микола, мучениця Галина, Андрій Первозванний, Іван-Хреститель, Теребовлянська Божа Матір...

Я, на жаль, не запам’ятала прізвища художників,які так майстерно написали ці та інші ікони. Але те, що на них було зображено – ніби, бачу й тепер. І коли я підійшла до центральної ікони, що стояла зліва біля тетраподу, то мене наче якась тепла хвиля огорнула: на короні Божої Матері Зарваницької біля ока побачила …сльозу.  Потім я зрозуміла, що то напевно, залишилися краплини води після того,як образи окроплювалися свяченою водою. Але, як то вийшло так, що саме ці краплини збереглися біля ока Богородиці? Чому на жодній з інших ікон, що стояли поруч, ніде не було ні однієї краплини, плямки вологої? А ми ж всі бачили, як на них потрапляло досить багато води з кропила священика! І лише на лиці Божої Матері Зарваницької ті краплини залишились. Та й не де-небудь, а саме у таких місцях, де переважно мироточать ікони. Як так могло статися, що пройшло майже дві години після водосвяття, на жодній іконі – ні краплини, а тут – ніби сльоза залишилася? Ми всі дивилися на таке маленьке чудо і сльози з’являлися на наших очах, а на душі – благодатне умиротворення.

На згадку про побачене, я за допомогою мобільного зробила світлину, яку надсилаю вам. Покажіть її людям у ці дні, коли ми всі у скорботі схиляємо голови перед жертвами Майдану та Героями Небесної Сотні. Краплина-сльоза Зарваницької Божої Матері не висихає, не зникає із написаного лику Богородиці, як не зникають сльози сотень матерів, вдів, чиї рідні та близькі поклали своє життя за всіх нас, нині сущих…».

Редакція виконує прохання пані Марії Сененької з Дрогобича і виставляє її фото, зроблене камерою мобільного телефону у день Трьох Святителів у Зарваниці.

Орест Сарматський