Поляки знову взялися за кладовища у Кременці (фоторепортаж)
Цього літа на історично-культових об’єктах у Кременці знову працюють волонтери з Польщі. Як і минулого року, вони займаються благоустроєм на старовинних кладовищах міста та реставрацією древніх надгробків.
Днями представники Товариства академічної традиції Республіка Польща отримали дозвіл на реалізацію проекту з впорядкування на частині території Польського кладовища та проведення реставраційних робіт надгробків на частині Монастирського кладовища в Кременеці.
Також волонтери зустрілися з міським головою Олексієм Ковальчуком. Домовилися про подальшу співпрацю, зокрема про те, що силами міської ради будуть підтримувати благоустрій облаштований поляками.
Старовинний Монастирський цвинтар на згадку про монахів-василіан інколи називають Базиліанським або Василіанським. Це давня уніатська некрополія, що знаходиться у північній частині міста на схилі гори Воловиця. Кладовище повстало первісно ще як місце поховання отців реформаторів. Тут поховані викладачі Волинського ліцею, у тому числі знаменитий ботанік Віллібальд Бессер (1784 – 1842), який після виходу на пенсію повернувся з Києва у місто своєї молодості і доживав тут віку, відомий художник, графік Йозеф Заундерс (Сандерс) (1773 – 1853), уродженець Лондона, російський придворний художник і професор Віленського університету.
Польський цвинтар засновано у 1890 році на схилах гори Воловиці після того, коли Туницький та Василіанські цвинтарі були передані місцевим православним. Відразу зустрічного вітає граційна каплиця Мочульських – побудована коштом заможної кременецької родини у міжвоєнний період. Подальша доля і драма родини у час другої світової війни склалися так, що жоден її член не спочив у родинному гробовці. При вході на кладовище ліворуч – братська могила і одночасно пам`ятник поляків замордованих на схилах Хрестової гори у 1941-1944 рр. (середовище інтелігенції а також близько 2500 жителів Кременця).
Фото авторки
