Про Франка, якого не знають, говорили у книгарні «Є» 27 серпня з літературознавцем Ігорем Папушою. Він розкрив тему буддизму у творчості письменника.

Нагадаємо, що вчора святкували 160-річчя від дня народження Івана Франка.

- У  збірці «Зів’яле листя» є вірш «Поклін тобі, Буддо!», в якому Франко згадує про нірвану, - розповідає Ігор Папуша. – А казки із збірки «Коли ще звірі говорили» - це адаптовані індійські історії з «Панчатантри». Іван Франко мав відношення до буддизму і під час наукової роботи. Він робив філологічне дослідження роботи «Варлаам і Йоасаф - старохристиянський духовний роман і його літературна історія». Це велика за обсягом праця, яка вимагала певного рівня зацікавленості темою.

У творах Франка літературознавець знайшов прогнозування реальності, якої у епоху письменника ще не було.

- Аудиторії, яка б слухала інтелігенцію, тоді не було, - продовжує Ігор Папуша. - А у текстах Франка вона присутня. Також у «Перехресних стежках» герої не могли спілкуватись виключно українською мовою. Як мінімум , Рафалович у дійсності говорив з Регіною на польській. Франко зобразив повністю україномовне середовище, яке ми згодом і отримали у Львові.

А ще Ігор Папуша проводить аналогії життя Франка і Фройда.

- Вони – однолітки, обоє діти другого шлюбу, - каже Ігор Папуша. – Вони вчились у гімназії, потім в університеті. В один час – 1876-1877 роки – виходять перші публікації авторів. Франка – про вплив поезії на розумовий розвиток, Фройда – про нервові клітини. Вони обоє були у відрядженні у Відні в 1893 році. Ці автори ходили одними вулицями і читали однакову літературу. Концепції авторів різні, та на основі них можна прослідкувати загальний психологічний дискурс кінця ХХ століття.

DSCN9600

Фото автора