Неодноразово судимий за тяжкі злочини просив змінити вирок та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Тернопільської області залишила без задоволення апеляційні скарги захисника обвинуваченого Богдана Л. та потерпілого Дмитра К., подані на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 3 жовтня 2017 року.

Про це повідомляє прес-служба Апеляційного суду Тернопільської області.

Цим вироком неодноразово судимого за тяжкі злочини 40-річного Богдана Л. визнано винуватим за ч. 3 ст. 186 КК України (відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло) та засуджено до 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Згідно з вироком суду, 24 жовтня 2016 року під вечір Богдан Л. та потерпілий Дмитро К. розпивали спиртні напої біля магазину в с. Кальне Козівського району. Побачивши у потерпілого значну суму грошей, обвинувачений вирішив його пограбувати та непомітно пішов слідом за пенсіонером. Дочекавшись, коли той зайде до хати, зайшов слідом і почав шукати гроші, але був помічений господарем, який вийшов із сусідньої кімнати.

З метою доведення свого злочинного наміру, Богдан Л. двічі вдарив потерпілого, схопив рукою за горло і, погрожуючи, відібрав у нього 400 грн. готівки та кишеньковий ліхтар і втік.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просив звільнити Богдана Л. від відбуття покарання з випробуванням. Потерпілий у своїй апеляції також вважав, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника, потерпілого та думку прокурора, котрий заперечив проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не знайшла підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням), як про це просять апелянти.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції обґрунтований і законний і підстав для його зміни немає.