Євгенія Цебрій

«Ми дуже боялися, щоб він не замерз»: родина з Тернопільщини дякує всім за допомогу у пошуках зниклого родича

255572855_2908481216131928_176844325380968919_n

Чотири дні рідні розшукували жителя села Могильниця Тернопільського району Івана Уруського. Чоловік вийшов з дому ще у п’ятницю, 5 листопада, а знайшовся у вівторок, 9 листопада, якраз на свій день народження. Саме цього дня чоловік відзначив 70-літній ювілей. 

Родичі та односельці шукали Івана Уруського по навколишніх селах, адже, як кажуть, він ще той мандрівник. Він дуже багато ходить, за день може намотати навіть до 50 кілометрів, але постійно повертається додому. У чоловіка розлади психіки, але він добрий, нікого не чіпає, його знають багато людей. Цього разу він вийшов з дому і заблукав. Повідомлення рідних про розшук Івана Уруського активно поширювали користувачі соцмереж. І врешті його племінниця Іванна Кришовська повідомила у Facebook, що зниклий знайшовся. Жінка дякує усім, хто підтримував її родину та допомагав у пошуках. 

- Дуже багато людей переживали за дядька і запитували, чи вже знайшовся. І його знайшли на самий День народження, на ювілей. Це дуже велике чудо і приємний подарунок від Бога. Бо наш дядько вартий цього і не мав пропасти, - говорить племінниця чоловіка Іванна Кришовська. 

Pasted into «Ми дуже боялися, щоб він не замерз» родина з Тернопільщини дякує всім за допомогу у пошуках зниклого родича
Pasted into «Ми дуже боялися, щоб він не замерз» родина з Тернопільщини дякує всім за допомогу у пошуках зниклого родича

За її словами, дядько зайшов до магазину в одному із сіл, де його впізнав чоловік і зателефонував її братові. Він одразу приїхав, забрав родича і привіз додому у його рідне село Могильницю. Іван Уруський був дуже виснажений, голодний, холодний. Розповів рідним, що заблукав і ніяк не міг знайти дороги додому.  

- Ми дуже боялися, щоб він не замерз, їздили, шукали. То там телефонують, що бачили, то там. Ми їдемо на те місце - нема. Одному Богові відомо, де він був і що пережив, - ділиться пережитим родичка. -  Ми запитуємо: «Де ж ти спав?» Він каже: «Я не лягав, щоб не замерзнути. Постійно шукав дорогу додому». Небайдужі люди давали йому їжу, дехто запитував, чи не заблукав, однак він говорив, що йде додому. 

Рідні Івана Уруського щасливі, що ця історія добре закінчилася і їхній дядько знайшовся живим.  

- Зараз він відсипається, набирається сил і дуже радіє, що вдома, - розповідає племінниця. - Каже, що більше нікуди не піде, бо дуже втомився. Ще раз щиро дякуємо усім людям, які не були байдужими до чужого горя. 

Фото з допису Іванни Кришовської

Вибір читачів за тиждень

Відео