Роз’їхані жаби на картоні від тернопільського художника Володимира Чорнобая (фото)
Більшість робіт виставки «Кульмінація» заслужений художник України Володимир Чорнобай намалював на картонних упаковках. Експозицію цими днями представили у галереї Спілки художників України у Тернополі.
— Я працюю із картонними упаковками із чотирнадцятого року. Тоді колега-абстракціоніст намалював мій портрет на картоні, який лежав під ногами, бо не мав іншого матеріалу. Для мене картонна упаковка стала виразником того, що малювати можна на всьому, важливо — що малювати. Можливо, цей матеріал трохи не звичний, а на полотні роботи мають солідніший вигляд, але, як на мене, коли твори мають довільні форми, в тому є своєрідна краса. Для того, аби показати відмінність між роботами, створеними на різних матеріалах, представив на виставці також кілька полотен, на яких продублював твори на картоні. Тоді, п’ять років тому, був початок роботи із цим матеріалом. Зараз — кульмінація. Кажуть, що наступним має бути фініш, але я відповідаю, що перед тим ще має бути розв’язка, — сміється художник.
Володимир Чорнобай пояснює, що роботи на картоні — це своєрідний довготерміновий проект, підрозділ «органічних структур». Серед головних тем — роз’їхані жаби та павучки. Пан Володимир каже, що любить працювати із певними масштабними образами, а не роздрібнюватись.
— Роз’їхана жаба — це символ українства. Вона або дусить, або хоче бути королевою, але для останнього потрібно впіймати стрілу королевича. А ось не сповнені бажання — це саме роз’їхана жаба. Можливо, дещо песимістичний міф, але заснований на правдивих речах. Павучки — це символ комфорту, адже це істоти, що замешкують тільки у сприятливих умовах.
Одразу навпроти входу в галерею — полотно із розп’яттям. Пан Володимир пояснює, що не вкладає релігійного навантаження у такі зображення, тільки чисто людські, адже кожного не раз розпинає чи то держава, чи то сусід. Спершу цю роботу створив на картоні, а потім продублював на полотні. На іншій роботі — дві постаті, посередині — лев. Співрозмовник пояснює, що це інтерпретація міфу про Самсона й Далілу, намальована на упаковці від Samsunga. Цікаво розглядати твори, звертаючи увагу на те, як задані площини — упаковки та «органічні структури» — накладаючись одне на одного, творять новий простір. Як випадковий об‘єкт обростає значення та інтерпретаціями. Так по-іншому сприймаєш червону зірочку — емблему пива поряд із яскраво-зеленою роз’їханою жабою, де-не-де проглядаються зображення, що колись «належали» ящику масла, а тепер постали в абсолютно іншому середовищі. «Медіум — це і є послання», згадуючи Маршала МакЛюена, зрештою, твір мистецтва це теж медіа.
Виступаючи на відкритті виставки, художники відзначали самобутність та пізнаваність творів Володимира Чорнобая. Так, мистецтвознавець, директор обласного художнього музею Ігор Дуда назвав стиль робіт асоціативним абстрактним експресіонізмом. Михайло Дирбавка відзначив потужність образів і різноманітність форми подачі. Марія Іванюта наголосила на тому, що Володимир Чорнобай показує непопулярні образи, об’єкти, що ми їх зазвичай не помічаємо, він бачить у природі не тільки стандартне ідеальне та красиве, а всю її різноманітність.
Анна ЗОЛОТНЮК
Фото автора
