Орест Сарматський

Скільки коштує стейк, надрукований на 3D-принтері? (Агроновини)

1201 (Copy)

Мармурова яловичина вагю – один з найдорожчих видів м’яса. 

Щоб отримати такий продукт, необхідна окрема порода биків та спеціальні умови їх утримання. 

Утім, тепер мармурові стейки можна отримати й іншим шляхом – надрукувати. Японські вчені з Вищої інженерної школи Університету Осаки створили елітну яловичину з допомогою 3D-принтера, повідомляє SEEDS.

Щоб структура штучного м’яса нагадувала стейк вагю, для його друку застосовували три типи клітинних волокон: жир, м’язи та судини. Зокрема, для одного шматка застосовано 42 м’язові волокна, 2 капіляри та 28 елементів жирової тканини. Така технологія дозволила зробити друкований стейк дійсно копією яловичини вагю, утім, наразі, виробництво такого м’яса у лабораторії коштує надто дорого. Друк стейка довжиною 1,5 сантиметра вартував 900 доларів, пише foodnavigator-asia.com.

До того ж, під час друку м’ясо оточувало нехарчове живильне середовище, тому їсти такий стейк не можна. Вчені лише тестували технологію. Тепер почнуться експерименти з друку яловичини вагю у харчовому середовищі.

На принтері наразі друкують не лише яловичину елітних сортів, а й рибу та свинину. У вересні китайська компанія CellX презентувала свинину, надруковану на 3D-принтері на базі м’язових клітин китайської чорної свині.

За ціною лабораторно вирощене м’ясо зможе конкурувати з традиційним уже в 2025 році, зазначив засновник CellX Ян Цзілян. 

У нещодавньому звіті McKinsey йдеться про те, що культивоване м’ясо може досягти повного співвідношення витрат на виробництво порівняно зі звичайним м’ясом, до 2030 року, оскільки промисловість штучних замінників тваринного білка збільшує масштаби та підвищує економічну ефективність виробництва.

Садівники готові залишити яблука на деревах, аніж за безцінь здавати врожай

Собівартість кілограма яблук нині становить близько 4 грн, а переробні заводи платять всього від 0,9 до 1,5 грн. 

Садівники стурбовані такою ситуацією і впевнені, що краще залишити врожай гнити, аніж вкладати кошти в його збір. 

- Вирощуємо яблука, в результаті викидаємо частину, бо нема нормального збуту. Наші чиновники думають, як нам збільшити податки, але їм байдуже до того, щоб налагодити доступний механізм реалізації продукції. Бо гріх отак залишати яблука в саду гнити», — розповіла Ольга Стрілець, яка вирощує яблука на 10 га.

Pasted into
Pasted into

У саду підприємства «Прогрес Агро» вже зібрали яблука. Керівник підприємства Ігор Околович веде перемовини з заводами.

- Заробітку на яблуках цього року майже нема. Але кого звинувачувати? Переробні підприємства обіцяють забрати яблука, але в них чимала черга.  Не знаю, хто тут виграє: ті, хто залишить яблука в саду і не витратиться на збір, чи той, хто зібрав і здасть за копійки, — міркує садівник. 

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео