Тернопільські артилеристи провели екскурсію для дітей (фото)
До Тернопільських артилеристів на екскурсію з гостинцями приїхали вихованці Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру Тернопільської обласної ради.
29 дітей з особливими освітніми потребами приїхали, аби на власні очі побачити як живуть військові, чим займаються, подивитись на техніку артилеристів у пункті постійної дислокації. За попередньою домовленістю командування бригади разом з офіцерами запропонували для юних гостей цікаву та пізнавальну екскурсію територією частини, ознайомили з її історією, переглянули документальний фільм з життя військових у клубі частини, повідомляє Юрій Кульпа.
Для покращення сприйняття стрічки, в реальному часі поряд працював педагог-сурдоперекладач, який переводив весь звуковий ряд на мову жестів. Також на сцені у своєрідному виконанні під музичну фонограму діти передали присутнім армійцям свою любов до України, підтримку у молитві українського солдата. В знак подяки і на згадку про цю зустріч заступник командира бригади з морально-психологічного забезпечення полковник В.Затурський подарував школярам шеврон 44-ї окремої артилерійської бригади.
Військовий капелан отець Володимир,котрий постійно перебував з бійцями в зоні АТО поблагословив присутніх та подякував діткам за їх увагу. Директор школи Марія Кацан від імені колективу та вихованців свого закладу висловили військовим щирі слова за прекрасну мить яку провели саме для них. Теребовлянці передали військовим подарунки до Великодніх свят. Паски, ляльки-мотанки, які власноруч робили напередодні, малюнки та писанки. Серед найкращих вражень, які отримали діти під час прогулянки за їх словами були справжні гармати, адже вони вперше бачать у своєму житті та ще й так близько.
Чи не кожен з учасників екскурсії мав змогу потримати в руках автомат, декому навіть пощастило його розібрати та зібрати згідно встановленого часу. З щирими усмішками та хорошим настроєм по екскурсії повертались діти додому. Тепер вони знають, що український солдат по-справжньому оберігає їх спокій, аби не зважаючи на власні життєві труднощі вони зростали в мирі та вчились на своїй рідній землі.
