Є під’їзди, що поглинають. У них почуваєш себе маленьким і непевним: величезні сходи та сходові клітки, височенні стелі. Все зовсім не так, як то було у твоїй звичайній багатоповерхівці на Сонячному.

Один із тих, виняткових під’їздів, — на Коперника, у нього потрапиш, коли обійдеш парадну сторону будинку і пройдеш повз музей політв’язнів.

І хай під’їзд брудний, стіни облуплені та обшарпані, все ж він заворожує якоюсь гордістю та впевненістю.

Анна Золотнюк

Фото автора