Найбільше захоплення тернополянина Омеляна Мандзюка – бджолярство. Цією справою він займається понад півстоліття. На його пасіці в Колодіївці, що на Підволочищині, майже сто бджолосімей. Ця кількість зростає і завдяки впійманим роям. Щороку таких уловів в Омеляна Мандзюка приблизно пів сотні, пише Сільський Господар.

Бджоли – мої друзі, у нас із ними цілковите взаєморозуміння, – каже пан Омелян. – На пасіці працюю без захисного одягу, бо комахи мене не жалять. Я їх зовсім не боюся, сміливо беру у руки. Бджоли сідають мені на голову, вуха, лоскочуть, немовби відчувають мою любов до них.

Тож упіймати рій для Омеляна Мандзюка є звичною справою. Щороку пасічник має 40-50 успішних уловів. Іноді на день може «вполювати» п’ять-шість роїв.

Роїння – це біологічна потреба бджіл, вони в такий спосіб розмножуються, – розповідає Омелян Мирославович. – Коли комах у вулику забагато, частина відділяється від основної сім’ї і разом із старою маткою покидає вулик. У рої працює розвідка: кілька бджіл підшукують місця, де можна оселитися, і після цього ведуть туди рій. Це може бути дупло, старий сарай або порожні вулики. Торік, коли загинула велика кількість моїх бджолосімей, то частину пасіки поповнив саме завдяки роям, які самі прилетіли до вуликів.

Один рій, за словами Омеляна Мандзюка, налічує від десяти до двадцяти тисяч бджіл і важить від одного до трьох кілограмів. А тепер уявіть цю кількість комах у руках пасічника! Та що там у руках. На днях в Омеляна Мирославовича був черговий успішний улов: він упіймав рій і посадив собі на бороду. Зробив фото і одразу надіслав його до редакції.

Це такий собі пасічничий фокус, – каже чоловік. – Спочатку я спіймав матку, помістив її у клітку, яку легенько прикусив зубами. Тоді на мене сів «бородою» рій. Після цього я акуратно його зняв і поселив до вулика. Сподіваюся, що вже невдовзі крилаті трудівниці порадують мене цілющим медом.

Авторка: Марія Безкоровайна

Фото з допису