Тернополяни, які виховують дітей, повинні пам’ятати про необхідність розвитку у них когнітивних здібностей. Також, одночасно із цим процесом, потрібно продовжувати тренування мозку дорослим, адже в іншому випадку ці розвинуті явища мають здатність згасати. Допоможе цьому розуміння, що перший клас у житті кожного не повинен закінчуватись.

Більше про це розповідають на «Київський пиріг. Щасливе та здорове життя».

Когнітивні здібності дають людині від природи. Але їх важливо розвивати, починаючи з дитинства і протягом усього життя. У літньому віці когнітивні процеси починають згасати, тому, щоб залишатися в ясному розумі і пам’яті, треба ще більше «тренувати» мозок.

Когнітивний – це не розумовий чи інтелектуальний розвиток. Це процес пізнання, який передбачає обробку свідомістю, уявне перетворення в знання, зберігання і використання накопиченого досвіду в повсякденному житті.

Когнітивні здібності мозку – це психічні функції вищого порядку: увага, пізнання, сприйняття, мова, реалізація теорія, інтелект. Із цього випливають процеси, найважливішим серед яких є мислення, яке підрозділяють на три види:

-наочно-дієве (переважає у дітей до 3 років) - рішення конкретних завдань, пізнання і аналіз предметів через маніпуляції руками;

-наочно-образне - формується з 4 до 7 років: рішення задач за допомогою оперування уявними образами;

-абстрактне - оперування абстрактними поняттями, які складно уявити. 

Природньо людина під час свого розвитку проявляє інтерес до навколишнього світу і допитливість.  Завдання батьків – підтримувати цей розвиток когнітивних здібностей. Це можна робити так:

-гра з крупами і гудзиками (під суворим наглядом дорослих) – пересипання з контейнера в контейнер); 

-різноманітні пальчикові ігри з потешками і примовками («сорока-ворона», «пальчик-пальчик де ти був»); 

-гри з водою (розливання по ємностей). 

-малювання і розфарбовування; 

-складання пазлів, мозаїки; 

-вирізання зображення по контуру; конструювання; 

-заучування віршів; читання і переказ; 

-знаходження відмінностей в двох однакових зображеннях; 

-створення історій. 

Дорослим рекомендують 15-20 хвилин вправ для мозку, подібно до розминки тіла:

-Синхронне малювання. 

Буде потрібно аркуш паперу і 2 олівця. Одночасно двома руками малювати геометричні фігури. Можна почати з однакових фігур для кожної руки, потім ускладнити вправу, наприклад, лівою рукою малювати квадрат, а правою трикутник. Вправа балансує роботу обох півкуль мозку, розвиває когнітивні здібності, моторику. 

-Слова навпаки. 

Кілька разів протягом дня пробувати почуті від інших людей слова вимовляти про себе навпаки. 

-Обчислення. 

Все що підлягає підрахунку важливо виконати шляхом усних розумових обчислень. Калькулятор прибрати подалі. 

-Автобіографія. 

Існує 2 варіанти вправи. У першому людина починає згадувати і писати, відштовхуючись від теперішнього моменту, і поглиблюється рік за роком до свого раннього дитинства. У другому варіанті – спочатку описуються дитячі роки.

Також корисно:

-чистити зуби лівою рукою (лівшам – правої); 

-слідуючи на роботу, вибрати новий маршрут; 

-вибрати свій варіант фізичного навантаження; почати вивчати іноземну мову; 

-розгадування кросвордів, загадок, шарад; 

-кілька хвилин в день робити прості речі з закритими очима; 

-розвивати інтуїцію; відмовитися від шкідливої ​​їжі на користь здорового харчування.

Також дорослим важливо не залишатись постійно у зоні комфорту, наголошує нейропсихолог Норман Дойдж. За його словами, нехтування інтенсивним навчанням призводить до того, що системи пластичності виснажуються.

Як пояснюють експерти, людині може здаватись, що інтенсивне навчання навпаки пошкодить їй виснаженням. І справді - хороше спокійне життя забезпечує виділення гормонів щастя у короткій перспективі. Але це має поступовий згубний ефект - без регулярної стимуляції зв’язку між нейронами мозку, які забезпечують обробку інформації, ці нейрони поступово атрофуються. Нейронні мережі спрощуються, і вже неможливо ефективно будувати складні інтелектуальні об’єкти. Мозок, як і м’язи, без роботи слабшає і втрачає свою функціональність. А мозкова та фізична активність збільшує кількість міжнейронних зв’язків, а також підсилює нейропластичність нервової системи.

У процесі навчання важливо безперервно перебувати «в першому класі», пізнаючи і втілюючи нове, звертає увагу Валерій Курінський у книзі «Автодидактика». Також важливо зарядити підсвідомість асоціативним матеріалом. Тільки розуміння, що всередині нас заховане прекрасне, а не дурниці і тривоги (яких кожен може пригадати багато), переводить рутину на високий рівень діяльності.

Фото з відкритих джерел