Цими вихідними у Суботній школі слов’янських мов у Лодзі (Республіка Польща) відбулося музичне свято – майстер-клас зі співів традиційних польських пісень і польсько-українське караоке.

Для громадян України, котрі мешкають у Польщі, це була чудова нагода пізнати красу польської пісні, а для поляків – зануритися у глибини української музики. У школі вже не вперше проводять заходи, які відбуваються в атмосфері польсько-українського міжкультурного діалогу.

65571101_2393311177396919_5097217180588572672_n

На початку свята учні школи виступили з віршиками на літню тематику і зі своєю вчителькою Ольгою Гайсенюк заспівали дитячі розважальні пісні.

65319742_2393310490730321_6879096633779290112_n

Відтак директор школи Віталій Затильний запропонував присутнім вивчити й спільно виконати ряд колоритних польських пісень: «Jarzębina czerwona» («Червона горобина»), «Gdybym miał gitarę» («Якби я мав гітару»), «Szła dzieweczka do laseczka («Ішла дівчина у лісок») та інші. Музично супроводжували майстер-клас гітаристи з Познані – Томаш Янков’як і Міколай Локетек, котрі грають у різних стилях.

65566218_2393311697396867_7893281542150029312_n

Після уроку співів розпочалося слов’янське караоке – вихованці школи, батьки, вчителі й усі гості свята поринули у круговерть відомих пісень. Перша пісня «Hej, sokoły!» («Гей, соколи!») передала естафету пісні «Одна калина», а далі хвиля понесла вглиб океану музики – «Перелаз», «Przez twe oczy zielone» («Через твої зелені очі»), культові «Червона рута» Володимира Івасюка та «Старі фотографії» Кузьми, ефектна «Warszawa» Lady Pank і навіть білоруська народна пісня «Косив Ясь конюшину», адже були присутні і гості з Білорусі.

65779883_2393324034062300_3970106561119911936_n

«Пісня – це «золотий» і унікальний ключ від фортеці мови й культури кожного народу, – каже Віталій Затильний, – це його душа, його радощі й туги, злети й переживання. Саме у пісні можна відчути пульсацію щирого і палкого людського серця, в якому немає злоби».

Директор радить вивчати іноземну мову за допомогою національних пісень, адже вважає такий метод ефективним з різних причин.

65450083_2393313620730008_8174598824841445376_n

«На уроках української і польської мови у нашій суботній школі ми часто використовуємо пісні як багатий культурний і дидактичний матеріал. У текстах спостерігаємо величезне багатство слов’янських мов. Утім, пісні – це не лише набір граматичних структур і прикладів лексичної неповторності, насамперед це ментальний ідентифікатор. Іноді потрібні роки, аби пізнати його сповна і відчути краєчком душі. Але коли відчуєш дух пісні окремого народу, то і його мову пізнаєш глибше», – переконаний пан Віталій.

Через часові рамки свято не могло тривати занадто довго, хоча чарівних і милозвучних українських і польських  пісень настільки багато, що їх можна було би співати до ранку, а то й довше.

Фото й відео: Ольга Гайсенюк