У тернопільській бібліотеці згадали події Майдану (фоторепортаж)

Вчора, 21 листопада, до Дня Гідності та Свободи в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулась зустріч з учасниками Євромайдану, волонтерами та військовослужбовцями російсько-української війни.

Спікери ділились з присутніми спогадами про початок революції Гідності, розвиток подій кінця 2013-початку 2014 років, допомогу армії та боротьбу з російським агресором.

Темою заходу стала «Вартість. Відновлення. Незалежність». Головним спікером став військовослужбовець Володимир Свистун. Увазі студентів та усіх небайдужих була запропонована книжкова виставка «Україна – територія гідності та свободи». Це книги, які увійшли до книгозбірні за останні два роки. Художня та галузева література українських та зарубіжних авторів.

– Ви є молодь. Ви рушійна сила і завтра вам будувати ту державу, в якій ви будете жити. Я сподіваюсь, що хоча б половина з вас обере той шлях, за якою ви здобуваєте освіту. Це дуже важливо. Тому що студенти, які підіймались і проявляли свою позицію, хотіли жити у вільній державі, не просто в соборній і незалежній, а в державі з гідним правовим статусом. Де свободи і права громадян стояли вище приватних інтересів. Питання стояло або зараз, або ніколи, і тому, мабуть, та гаряча зима породила і відкрила нову сторінку в історії, новітніх героїв, новітню війну за незалежність держави. В цій війні ми отримали нову армію, завдяки добровольцям і волонтерам ми створили потужну машину, на яку зараз мусить рівнятись Європа і світ, – вважає Володимир Свистун.

DSC_1010

DSC_1028

Христина Феціца – одна з тих волонтерок, яка допомагала під час Майдану і споряджала як Тернопіль, так і Київ.

– Чомусь так складається споконвіків, що ми боремось за свою незалежність. Чомусь нашим агресором завжди є наші сусіди. В 2014 році завдяки студентам ми знову почали боротися за свої права, думку, ідею. Майдан – це болюча тема для мене особисто. В Тернополі всі ми йшли на майдан і хотіли щось змінити. Це пізніше переросло в війну, бо агресор не міг допустити того, що хтось повстав і хоче відстояти свою думку. Для них повинно бути все гнітюче як сказали зверху так і повинно бути. Але ми вільні люди, і волю та свободу не купити. Наша воля і наша свобода переросла в ці протистояння на майдані. Уже багато активних, молодих перспективних людей, які могли розбудовувати нашу Україну, – загинули. Вони віддали найцінніше – своє життя за нашу незалежність.

Христина_Феціца

Ми не повинні забувати про сучасних героїв. Бо ми вільно можемо пересуватись нашим містом і все маємо для того, щоб радіти. Це все завдяки нашим захисникам! В Авдіївці так вільно і спокійно від початку війни люди не можуть пересуватись. Така сама ситуація в Мар’їнці, Широкино, де жодного будинку немає уцілілого. Коли всі кажуть, що втомились від війни і новин по телебаченню, хочеться запитати – «Від чого втомилися? Що зробили для того, щоб було краще?». Хочу щоб у вас, молодих людей завжди була своя життєва позиція, відстоювати її. Не бути ніколи байдужими, бо це найгірша риса. В житті повинна бути мета і позиція. Бажаю, щоб у вас мета була – вільна, процвітаюча, незалежна, демократична Україна, в якій ви будете жити, яку ви будете любити! Я готова віддати своє життя за Україну. Ми не повинні віддавати ні шматочка землі, бо за неї пролито дуже багато крові. По всій території передової було багато хлопців, які мали гіркий досвід, тому ми не маємо права втратити нашу країну. Ми повинні бути вдячними тим бійцям, які тримають терени кордонів нашої України і не забувати про тих, хто віддав своє життя у боротьбі за територіальну цілісність, – переконана волонтерка Христина Феціца.