Антидетектив із несподіваною розв’язкою про типову для України, але кричущу для сприйняття ситуацію. Як би це не звучало – правдиво чи неправдоподібно, але таку книгу уже можна купити. 

Презентація нового роману Андрія Любки «Твій погляд, Чіо-Чіо-Сан» відбулася у Тернополі 12 вересня. Виявилося, над створенням цього психологічного трилеру письменник працював упродовж 3-х років. Його книга розповідає про вартість людського життя в сучасній Україні і ставить більше запитань, ніж дає відповідей.

1

Я завжди любив фільми, в яких був непередбачуваний фінал, - каже письменник. - Коли ти дивишся таке кіно чи читаєш книжку, у тебе формується якийсь світ, а потім, буквально на останній хвилині все змінюється кардинально. Ти збентежений, хочеш передивитися стрічку знову чи бодай перечитати останній розділ. Мені завжди хотілося такий фінал написати. До нього я і веду читача аж 334 сторінки.

Зав’язка нового роману, визнає сам автор, – доволі типова для сучасної України. Мовляв, п’яний суддя Микола Зінченко просто на пішохідному переході збиває молоду жінку, а згодом без особливих зусиль уникає покарання за її смерть. Втім, чоловік збитої раптом ставить перед собою мету – помститися за кохану.

Я мав героя – Марка, я мав ім’я дівчини, що впало мені з небес – Ралука, і з цього врешті народився цей роман, - каже автор. – У цьому – кайф літератури: герой довго живе тільки в тебе в голові, хоча навколо вирує життя. Це свого роду шизофренія…

Андрій Любка стверджує, що чітких паралелей із його життям і біографією у романі немає, хоча головний герой - теж навчався за кордоном і повернувся в Україну, бо бачив саме тут своє майбутнє. Просто автору, щоб написати чесно, треба було володіти темою. Тому власний досвід швидше став у нагоді письменнику. Окрім того, йому навіть довелося спеціально відвідати кілька місцин, щоб реалістично зобразити їх у своєму творі.

Так, герой дійсно закінчує Інститут східноєвропейських досліджень, той, де і я навчався. Я просто там був, мені легко було все описати, - пояснює письменник. - Але цей герой абсолютно нічого спільного не має зі мною.

Безумовно, зав’язка роману - дуже проста, причому Андрій Любка її виклав просто у першому розділі книжки. Його він і зачитав присутнім на презентації.

Коли українець чує, що суддя там когось збив, то одразу знає, що жодного покарання не буде. Так, і тут, - розповідає автор. - Спершу виявилося, що суддя, по-перше, не був п’яним. По-друге, він не дуже і гнав, а просто собі їхав. По-третє, дівчина була не на пішохідному переході, а за метрів 12. Тому вона сама винна…

Ти не менше, ця трагедія ламає життя головному герою. У нього було лише 3 щасливих роки із коханою, і ось - вона помирає. Залишаються лише спогади і мелодія із опери Пучіні «Мадам Батерфляй».

Саме тоді, після опери зав’язується їхній роман, який переростає врешті у тривалі стосунки, - переказує письменник. - Він називає Ралуку «моя Чіо-Чіо-Сан» і так записує її у своєму телефоні. Коли вона дзвонить, лунає найвідоміша мелодія Пучіні. Чому опера? Коли будете читати, сподіваюся, ви відчуєте – текст дуже музичний. Він, власне, скомпонований «під оперу». Мені здавалося, що це пасує до конфлікту, який я описую. Тому Чіо-Чіо-Сан, мабуть, найважливіша для цієї книжки алюзія.

Книга

До речі, чудово доповнюють роман – малюнки київської художниці Олени Шум. Вони не просто присутні, а відображають події, описані на сторінках. Втім, «помічників» в Андрія Любки цього разу було багато, адже він хотів у своєму творі добитися повної відповідності.

Після того, як я її написав, книгу читав лікар. Він робив мені зауваження чи давав поради щодо того, чи все добре написано із медичної точки зору, - додає автор - Тобто це була справді довга, важка робота... Мені подобається, як працюють над книгами у цьому видавництві. Тут - і найкращий фінський папір. Є закладка із тканини. Таку книжку приємно тримати в руках, отримуєш навіть задоволення від дотику. Впевнений, якісна книжка має бути гарною.

2

Андрій Любка наразі задоволений результатом своєї роботи, але каже, що продовження не буде. Мовляв, за 3 роки вже встиг «перегоріти» тими героями. Проте Андрій Любка вже отримав пропозицію щодо екранізації роману. Тож, вочевидь, буде писати сценарій.

Традиційно відбулося і вільне спілкування із шанувальниками у форматі питання/відповідь.  Андрій Любка розповідав і про секрети письменницької діяльності, і про перекладацький досвід. Причому робив це доволі емоційно.

3

Хоча Андрій Любка зізнався, що останнім часом не пише поезію, бо вона «вивітрилася», наостанок все-таки пролунав вірш. Звісно ж, про кохання.

Спілкування завершилося автограф-сесію. Тернополяни, а серед них переважали дівчата, купували книги радо. Приготованої пачки навіть не вистачило для всіх охочих. Організаторам зустрічі довелося принести ще.

Автограф

Фото і відео автора

4

Довідка. Андрій Любка – це безумовно особлива постать в українському сучукрліті. Попри свій «гламурний» вигляд, молодий чоловік довго був носієм звання «поганого хлопця». Він народився 3 грудня 1987 р. у Ризі. Тривалий час родина жила у Виноградові, на Закарпатті. Спершу Андрій закінчив Мукачівське військове училище, згодом - українську філологію Ужгородського національного університету і балканістику - Варшавського університету. Як автор починав із поезії. Але вже є визнаним українським романістом, перекладачем та есеїстом. Нині проживає в Ужгороді. Одружився із Юлією ­Пелепчук 31 серпня 2017 р.

5

6

7