Останній  бій УПА відбувся 14 квітня 1960 року на Тернопільщині  у Божиківському лісі на межі Підгаєцького й Бережанського районів за кілька кілометрів від хутора Лози (Бережанщина), де діяла партизанська група у складі трьох підпільників: Петра Пасічного - члена Подільського окружного проводу ОУН, досвідченого командира і радиста, його дружини Марії Пальчак, котрі займались партизанською діяльністю ще з часів заснування УПА, та молодого 22-річного бойовика Олега Цетнарського. 11 жовтня 1959 року відбулася остання акція цієї боївки УПА - ліквідація оперуповноваженого бережанського відділу КГБ. Вважається, що це була остання жертва українських повстанців.

Нескорених вояків УПА кагебісти вистежували не один рік, але не могли знайти місце їх перебування, заховане густим лісом і непрохідними дорогами... 14 квітня 1960 року (був страсний четвер напередодні Великодня) оперативний групі Тернопільського УКГБ вдалося знайти район розташування повстанської боївки. Туди прибули 45 автомашин та понад півтисячі солдатів. Трьом українським повстанцям протистояла ціла армія, що оточила упівців щільним кільцем. Коли повстанці, вийшовши з криївки, ішли у напрямку хутора Лози, вони потрапили у засідку КГБ. Ті мали завдання схопити підпільників живими, однак повстанці завзято боронилися. Кагебісти почали стріляти, і тоді, щоб не потрапити живими в руки ворогів, Петро Пасічний та Олег Цетнарський застрелилися. Марію Пальчак поранили в руки. Вона двічі стрілялася, щоби не потрапити в полон, а потім пустила собі кулю в скроню, але куля застрягла в черепі й жінка залишилася живою. Згодом Марію схопили й повезли до Тернопільської тюрми, щоби засудити показовим судом до 15-річного ув'язнення (через те, що під час бою вона важко поранила одного із ворогів). Після повного відбуття присуду (п’ять років тюремного ув’язнення та 10 років мордовських концтаборів Росії) Марія Пальчак повернулася до села Шумляни, де мешкала в рідної сестри. Померла вже за часів Незалежності України. Жертвами репресій стали й родичі М. Пальчак. А вагітна дружина Олега Цетнарського  Ольга (молоде подружжя прожило разом тільки один рік), яка знала про перебування чоловіка в лісі, через погрози кагебістів на допитах забрати сина змушена була сказати, що чоловік її покинув, а згодом змінила прізвище. Учасників останнього бою посмертно нагороджено відзнакою Президента України - медаллю «До 100-річчя з Дня народження Романа Шухевича».