У Тернополі започаткували «Ґеретівські читання» (фото)
Цими днями минає 15 років від дня, коли Тернопільщина втратила одного зі своїх видатних синів. 5 червня 2002 року у засвіти відійшов видатний історик, мистецтвознавець, археолог, теолог, громадський діяч (і не перелічити усі галузі, у яких працював, скоріш творив) Ігор Петрович Ґерета.
У вівторок, 6 червня цього року з ініціативи директора ТОКІППО, кандидата історичних наук, доцента Олександра Петровського, директора Державного архіву Тернопільської області, кандидата історичних наук Федора Полянського, заступника директора ТОКІППО, кандидата історичних наук, автора монографічного дослідження про Ігоря Ґерету Володимира Мисика у приміщенні Тернопільської обласної державної адміністрації родичі, друзі, знайомі та продовжувачі справ Ігоря Ґерети зібралися для того, щоб вшанувати пам'ять про нього, згадати його творчу спадщину та обговорити перспективи розвитку тих галузей, до яких він був причетним протягом свого життя.
Серед запрошених була донька Ігоря Петровича – Ярина. Вона відзначила необхідність створення інституту національного відродження, який би мав продовжувати справу її батька. Такий заклад мав би стати Інститутом відродження української державності. Також Ярина Ґерета, яка тривалий час працює викладачем у школі мистецтв імені її батька, висловила думку про доцільність утворення закладу інтернатного типу для обдарованих дітей з усієї області. Її погляди повністю збіглися із думками присутніх. Щодо цієї теми з ініціативи заступника голови Тернопільської обласної ради Любомира Крупи виникла навіть дискусія, зокрема щодо перспективи розвитку школи мистецтв.
Ідею розвитку музейної справи, що стане продовженням діяльності Ігоря Ґерети, підтримали начальник управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради Олександр Смик та всі присутні. Отож підтримку отримала пропозицієя заступника голови Тернопільської обласної державної адміністрації Юрія Юрика щодо створення музею під відкритим небом у селі Чернелеві-Руському Тернопільського району, де Ігор Ґерета розкопав найбільшу кількість поховань черняхівської культури в Україні.
Чимало спогадів прозвучало і про самого Ігоря Петровича. Так, його товариш Орест Савка зазначив, що «проти Ґерети ніхто ніколи не міг встояти». Директор Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук Олександр Петровський, який роками співпрацював з Ігорем Ґеретою, висловив жаль, що про Ігоря Петровича говорять лише ті, хто його знав, або ті, з ким він працював. Молодше ж покоління майже нічого не може сказати про нього, тому пан Петровський вважає, що ситуацію має виправити наукова конференція «Перші Ґеретівські читання», яка відбулася 07 червня цього року у Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти.
Такий захід науково-практичного спрямування має набути ознак постійності і викликати цікавість до непересічної особистості І.П. Ґерети. Як зазначив один із ініціаторів та організаторів цієї конференції Володимир Мисик, «Ґеретівські читання» повинні об`єднати широке коло науковців з усієї України щодо розв’язання актуальних проблем, привернути увагу до постатті Ігоря Ґерети наукової еліти нашої держави, оцінити його роль не тільки на обласному рівні, але й на всеукраїнському».
У роботі конференції взяли участь кілька десятків учених України з різних галузей науки, представник Польщі, а також заступник голови Тернопільської обласної ради Любомир Крупа та заступник начальника управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації Ганна Зварич. Вів конференцію Олександр Петровський, який висловив впевненість, що у науковому житті Тернополя на початку червня щорічно відбуватиметься приурочена Ігорю Петровичу Ґереті конференція, яка повинна перерости у міжнародну.
