Парафіяни однієї з найстаріших на Тернопільщині церкви, що у Старому Скалаті Підволочиського району, вшановують сьогодні своїх покровителів - безсрібників і чудотворців Косьми та Даміана.

«Ви бачите, на якому місці побудовано храм, - розповідає місцевий священик Петро Будило. – Наші предки вибрали дуже гарну місцину – гору, з якої видно увесь Старий Скалат і навколишні околиці. Там, в долині – костел, далі ще одна церква. Наш храм збудували у 1673 році. Достеменно невідомо, чому люди назвали його іменами цих святих, які вшановуються як покровителі святості і непорушності християнського шлюбу, сімейного життя».

Священик показав церковну книгу, де є записи про тих священнослужителів, які несли Боже слово, починаючи із вісімнадцятого століття.

«З інших церковних записів відомо, що до 1864 року богослужіння тут здійснював священик Йосип Микульский. А особливий відрізок часу належить священику Пилипу Курбасу – дідусю Леся Курбаса, який перебував на парафії з 1864 по 1914 роки. Спочатку він був парохом у Куропатниках на Бережанщині. Восени 1877 року отримав нову парафію і до кінця життя служив Богові у Старому Скалаті, де й помер у 1914 році», - каже отець Петро.

Пилип Курбас мав чотирьох синів. Найстарший із них — Микола — став священиком, жив у містечку Городок, потім у прикарпатських селах, а Степан – батько Леся Курбаса, був відомим українським актором. Поруч з церквою – парафіяльний будинок, де жила родина Курбасів, нині там діє обласний комунальний меморіальний музей-садиба українського актора, режисера Леся Курбаса, якого «совіти» розстріляли на Соловках. Будівля добре збереглася до наших днів. На ній встановлено дві меморіальні дошки: на честь Степана Курбаса та його сина Леся Курбаса. Музей відкрито за ухвалою ЮНЕСКО 19 лютого 1987 року, напередодні 100-річчя від дня народження Леся Курбаса.

«У хаті діда Леся Курбаса, священика Пилипа Курбаса, минули дитячі та юнацькі роки майбутнього режисера, - продовжує отець Петро. - Тут, біля церкви, де правив службу Пилип Курбас, поховані рідні Леся Курбаса: дід та бабця, його батько та молодший брат Нестор. Ми маємо дані, що з 1914 по 1936 роки паству очолював священик Григорій Планида. За час його служіння було встановлено новий іконостас, перекрито дах храму. Його могила теж на церковному подвір’ї. Оновлено церкву за часів священицтва Сергія Сороки. Тоді, у 70-х роках минулого століття було капітально відремонтовано храм та здійснені розписи. А через десять років на фасаді намалювали образи покровителів, добудували бічні бані, придбали малий дзвін, Євангеліє».  

Церква Косьми та Даміана – яскравий тип оборонного храму. Товстезні стіни, невеликі вікна, що за потреби могли слугувати бійницями, - все вказує на те, що церква зводилась і як храм, і як місце захисту та оборони від нападників.

Нині, під час храмового празника у Старому Скалаті, церква ніби помолодшала. Святково уквітчані церковні ворота, прибрані могили священиків-попередників… Зранку тут звучить Свята літургія, під час якої згадуються і святі Косьма і Даміан – славні лікарі немічних, спасителі, які зціляють тих, хто потребує, бо мають владу над духами нечистими і як апостоли виганяють їх і лікують всякі недуги, рани й пристрасті душ і тіл наших…

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора