Чи можна розстрочити заборгованість із ЄСВ? Які заходи примусового стягнення застосовують до платників за несплату єдиного внеску? У які терміни після виникнення податкового боргу проводять опис майна?

Відповіді на ці та інші запитання про погашення заборгованості із податків та єдиного внеску нещодавно прозвучали під час «гарячої лінії». Провела її начальниця відділу щодо роботи із податковим боргом Тернопільського управління Головного управління Державної податкової служби (ГУ ДПС) в області Наталія Зелінська. Найактуальніші питання і відповіді, що прозвучали під час сеансу, для читачів «Терену» підготували у Секторі комунікацій Головного управління Державної податкової служби (ДПС) у Тернопільській області.

- Чи підлягає списанню заборгованість платника податків з ЄСВ?

- Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення із платником єдиного внеску мирової угоди, відповідно до вимог Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», несуть зобов’язання зі сплати єдиного внеску.

До речі, строк давності щодо стягнення сум недоїмки з ЄСВ, штрафів і нарахованої пені не застосовують.

- Чи підлягає розстроченню заборгованість або зобов’язання із ЄСВ?

- Законом від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», розстрочення зобов’язання або заборгованості з ЄСВ не передбачене.

- Які заходи примусового стягнення застосовують до платників за несплату єдиного внеску?

- Порядок стягнення заборгованості з платників визначили у Законі від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Окрім того, є Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом ДФС України від 04.05.2018 р. №469.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню, з урахуваннями норм Закону від 21.04.1999 р. №606-XIV «Про виконавче провадження».

Так, у разі, якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом із нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки. Окрім того, суми недоїмки стягують з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. До того ж, передбачили право на звернення до суду із позовом про стягнення недоїмки.

- Яка передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання при відчуженні майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу?

- Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим, згідно з Податковим кодексом, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

- У які терміни після виникнення податкового боргу проводять опис майна? Який порядок такого опису і які документи повинні бути надані підприємству?

- Згідно із п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (ПКУ) право податкової застави виникає: - у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу; - у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До нього включають ліквідне майно, яке можна використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюють у присутності не менш як 2-х понятих.

- За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу, продавши майно платника, що перебуває у податковій заставі?

- Погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торговельними організаціями.

- Як заповнити поле «Призначення платежу» при сплаті податкового боргу?

- Тернопільське управління ГУ ДПС в області звертає увагу платників на правильне заповнення реквізитів платіжних документів під час сплати податків і погашення податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску.

Для того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватися вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. за №666. У цьому Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках. Особливу увагу необхідно приділяти визначенню коду видів сплати (перелік у додатку до Порядку).

Так, платники податків, які мають податковий борг або борг із ЄСВ, при заповненні реквізитів розрахункового документа у полі «Призначення платежу» мають зазначати код виду сплати «140» – надходження до бюджету в рахунок погашення податкового боргу чи  недоїмки з єдиного внеску. Під час сплати розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань або податкового боргу в полі «Призначення платежу» розрахункового документа необхідно зазначати код виду сплати «145» – надходження розстрочених (відстрочених) сум. При цьому розстрочення і відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ законом не передбачили.

У випадку відсутності податкового боргу необхідно зазначати код виду сплати «101» – добровільна сплата податків і зборів/ЄСВ. Наголошую, за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.

Фото надане Сектором комунікацій ГУ ДПС в області