Колегія суддів  Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу матері загиблої 22-річної дівчини на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня. Про це повідомили у пресслужбі апеляційного суду.

Нагадаємо, 6 грудня 2021 року понівечене тіло дівчини виявили жителі багатоповерхівки по вул. Лозовецькій.

Як встановлено місцевим судом, увечері, 5 грудня 2021 року, 19-річний хлопець на привокзальному майдані Тернополя познайомився із 22-річною мешканкою села Лучка Тернопільського району та запросив її на квартиру, яку винаймав на вул. Лозовецькій. Перебуваючи у квартирі, між ними виник конфлікт, під час якого у юнака виникло бажання вбити дівчину. Із цією метою він схопив зі столу ніж і наніс ним ряд ударів у різні ділянки тіла потерпілої, спричинивши чисельні поранення шиї, від яких вона й померла. Після умисного вбивства обвинувачений тіло виніс на балкон, а потім скинув у двір будинку.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня року обвинуваченого, уродженця міста Ланівці визнано винуватим у вбивстві за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України. Зважаючи, що 7 березня 2023 року вироком Тернопільського міськрайонного суду чоловік уже був засуджений за частиною 2 статті 186 ККУ (грабіж, поєднаний з насильством) до 5 років позбавлення волі, суд застосував до нього частину 4 статті 70 Кримінального кодексу і, шляхом поглинення менш суворого покарання, остаточно визначив йому покарання у виді 11 років позбавлення волі.

Також суд задовільнив цивільний позов матері вбитої дівчини та стягнув з обвинуваченого на її користь 2 млн. грн моральної шкоди.

Не погодившись із судовим рішенням, потерпіла подала апеляційну скаргу і просила призначити обвинуваченому більш суворе покарання, наближене до максимального, передбаченого санкцією інкримінованої йому статті Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення й обрав вид і міру покарання, пропорційні тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і підстав для скасування вироку немає. Так, обираючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, врахував, що покарання повинно відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації, бути необхідним і достатнім для виправлення Тараса М. й попередження вчинення ним нових злочинів. Зокрема, було надано значення, що обвинуваченого визнано винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, його підвищену суспільну небезпечність, спосіб і механізм його вчинення, – йдеться в постанові суду.

Разом із тим, суд взяв до уваги, що обвинувачений уже був судимий, офіційно не працевлаштований, мав на утриманні малолітню дитину, а також думку потерпілої, яка просила призначити максимально суворе покарання. Врахував й обставини, що пом'якшували покарання. Зокрема, що обвинувачений визнав вину та розкаявся у вчиненому, просив вибачення у потерпілої, шкодував про вчинене і бажав відшкодувати збитки.

Посилання апелянта, що хлопець формально визнав свою вину та розкаявся, колегія суддів визнала суб'єктивною думкою, як і твердження про вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки в ході розгляду справи судом не встановлено обтяжуючих обставин.

Водночас доводи апеляційної скарги стосовно м'якості призначеного покарання не містили даних про допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального закону, які могли бути підставою для зміни чи скасування вироку суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу потерпілої Марії Д. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2023 року – без змін.

Фото з відкритих джерел